Цього року фестиваль тривав 10 днів, впродовж яких відбулись 14 подій сучасної музики. На сценах фестивалю звучали твори метрів української музики та студентів-композиторів, які лише відкривають її для себе.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Львівську обласну філармонію.
Стартував фестиваль 29 вересня, традиційно в стінах Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика. Заявлена програма відкриття поставила за мету занурити слухачів в круговерть української музики нашого часу “від Карабиця до Алмаші”, її виконав Національний ансамбль солістів “Київська камерата”. Вдалось також продемонструвати й тандем київських та львівських виконавців на одній сцені. Диригував ансамблем солістів керівник музичної частини та диригент Львівського національного театру опери та балету імені С. Крушельницької Іван Чередніченко, солювала в останньому творі програми – львівʼянка Оксана Рапіта.
Друга подія фестивалю символічно відбулась в День народження геніального українського композитора Валентина Сильвестрова, 30 вересня. У Виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії та солісток філармонії – піаністки Віоліни Петриченко та меццо-сопрано Лілії Нікітчук прозвучали камерні та симфонічні твори композитора. Також слухачі Львівської філармонії стали свідками премʼєри фортепіанного циклу композитора “Пʼять пісень на Новий рік”, які Валентин Сильвестров присвятив другу та колезі Гії Канчелі.
Жовтень у філармонії розпочався найбільш інтригуючою подією фестивалю “Діалог зі Скориком”. В рамках “Контрастів”, які й так вже знані публіці, які фестиваль премʼєр, вперше прозвучали твори переможців Другого всеукраїнського конкурсу композиторів імені Мирослава Скорика. Нагадаємо, лауреатами другої едиції стали: Нікіта Іванченко — ІІІ премія (м. Маріуполь) та його твір «Картини війни», концерт для віолончелі з оркестром № 1 (2023) в трьох частинах «Травма», «Безумство» та «Смерть». Рената Сокачик – ІІ премія (смт Вилок.), твір «Antonych-fragments», поема для контрабаса та оркестру (2023) та Юрій Пікуш – І премія (м. Дніпро) «Concellastra», концерт для віолончелі та оркестру (2023).
Попри те, що музичне життя Львова продовжує дивувати світу своєю насиченістю, усі його учасники памʼятають про те, що всі події зараз мають змогу відбуватись виключно завдяки титанічній праці Збройних Сил України. Програма 2 вересня “Silenzio dal Dolore”/ “Тиша з болем” була присвячена всім полеглим захисникам України. Вибрані до програми твори Петріса Васкса, Євгена Станковича, Володимира Пасічника, Алли Сіренко, Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець та Богдани Фроляк змусили всіх ще раз задуматись про цінність кожного прожитого дня, біль який ми всі більшою, чи меншою мірою проживаєм, про втрати, які оплакуємо.
Наступний концерт, що відбувся 3 жовтня занурив слухачів у львівські настрої, у виконанні піаністки Віоліни Петриченко, скрипальки Наталії Гордєєвої та віолончеліста Максима Римара прозвучали твори Василя Барвінського та Мирослав Скорика. Програма солістів була вибудувана так, щоб нагадати про рік, який, на превеликий жаль, прийшлось пережити обом митцям – 1948. Рік, коли обидва композитори були заслані радянською владою до Сибіру. Дивом повернувшись звідти Василь Барвінський вимушений був з памʼяті відновлювати власні знищені твори. Мирослав Скорик же розпочав навчання в консерваторії, щоб за десятки років посісти чільне місце серед плеяди українських композиторів. Представлену програму музиканти виконували також на концертах в Німеччині в рамках започаткованого віоліною Петриченко фестивалю “Звуки музики”
Наступний концерт фестивалю, “Сестри. Музи” був присвячений українській композиторці Ганні Гаврилець. У виконанні скрипальок Катерини Бойчук, Марини Громадської, альтистки Вероніки Педорич, віолончелістки Оксани Литвиненко та піаністка Йожефа Ерміня прозвучали камерні твори Ганни Гаврилець та Богдани Фроляк. Кажуть, що між рідними людьми є вищий ментальний звʼязок, музика сестер-композиторок Ганни Гаврилець та Богдани Фроляк — це пошук нових стежок в українській музиці, від її сакрального першопочатку, відлуння народних пісень рідного Прикарпаття до наднових композиторських експериментів.
У четвер, 5 жовтня о 17:00 на фестивалі звучала музика молодих львівських композиторів. Для більшості слухачів «Контрасти» вже знайомою є з музикою львівських композиторів нової генерації, студентів-композиторів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Організатори фестивалю впевнені, що саме звучання власного твору в професійному виконанні на великій сцені є необхідним для молодих композиторів поштовхом до творення.
На цей раз композитори випробовуватимуть поєднання препарованого фортепіано та електроніки. Початкова ініціатива зі створення цих творів зародилась в рамках курсу композиторських технік XX-XXI століття і поступово переросла у повноцінний творчий проєкт. Автором ідеї проєкту став доцент кафедри композиції академії Остап Мануляк. Попри те, що в рамках проєкту стояла чітка умова щодо використаних інструментів, кожен з композиторів пропустив це завдання крізь себе та наділи музику власним стилем та міркуваннями. В концертній залі дому звуку прозвучали твори Марʼяна Філя, Аліси Формазюк, Ксені Стеценко, Ігнатія Моїсеєва, Андрія Костіва, Захара Озерського, Михайла Максимчука, Дениса Кучера, Яни Григор’євої та Анни Гуріної.
А о 19:00 слухачі “Контрастів” перемістились до концертної зали імені Станіслава Людкевича Львівської національної філармонії, щоб почути також гру студентів Львівської національної музичної академії – під орудою Юрія Бервецького та Богдана Дашака нову програму представив Львівський камерний оркестр “Академія”. Разом з відомим оркестром та авторитетними диригентами високий рівень виконавської майстерності продемонстрували солісти, студенти музичної академії саксофоніст Станіслав Паращук та піаніст Павло Янушевський. Також в цей вечір прозвучала українська премʼєра віртуозного твору Юзефа Кофлера “15 варіація на додекафонну тему” та дві світові премʼєри – «Reflexion nach Beethoven» для струнних Віктора Камінського та Концерту для фортепіано і камерного оркестру №3 Усеїна Бекірова, які вкотре підтвердили великий потенціал та професіоналізм оркестру.
Однією з найемоційніших подій фестивалю став “Concerto grosso з позитивом”. За словами композитора та автора проєкту, Євгена Петриченка: “«Concerto grosso з позитивом – це цикл інструментальних та вокальних творів, написаних на тексти Володимира Вакуленка, Вікторії Амеліної, Романа Меліша, Олександра Козинця та Надії Косаревич, що обʼєднаний в концерт з дванадцяти частин. Кожна з яких додатково є проілюстрованою малюнками графічного дизайнера Руслана Мотька, в яких можна легко розпізнати фантастичних звірів Марії Примаченко, героїв Поліни Райко, квіти Катерини Білокур та графіті Banksy”. Ввечері 6 жовтня “Concerto grosso з позитивом” прозвучав у виконанні Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble Національного будинку музики, на гостей фестивалю “Контрасти” чекали унікальні поєднання барокового концерту з доповненою реальністю, давню музику та рідкісні інструменти з сучасною українською поезією, номери від яких глядачі не могли стримати сліз і мильні бульбашки, що на мить осяяли весь зал посмішками.
7 жовтня стартувала одна з найочікуваніших подій фестивалю – “Пульс-маратон”, коли від 16:00 і до 22:00 у філармонії звучала сучасна музика. Розпочався маратон наймасштабнішим концертом цьогорічних “Контрастів”. У виконанні Львівського камерного хору «Gloria» та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії вперше в Україні прозвучав твір французького композитора Арно Фільона «Kune». Унікальний збірник з 11 пісень був задуманий композитором, як твір, що зданий обʼєднати в собі музикантів усіх культур, які б 50 мовами співали про вічні людські цінності – любов, мир, єдність. Назва ж твору в перекладі з мови есперанто означає “разом”.
Наступний концерт хоч і не мав в назві слів єднання, проте теж обʼєднував музикою. О 18:00 на сцені Львівської філармонії звучала питомо харківська музика. У виконанні харківʼянина Максима Шадька прозвучали фортепіанні твори найвідомішого харківського композитора другої половини ХХ століття – Валентина Бібіка. Попри те, що Харків здебільшого змальовують дуже урбаністично, музика Бібка є тихою та інтимною, щирою та світлою. Кажуть, що найкраще з новим містом може познайомити людина, яка це місто справді любить, інтерпретація Максимом Шадьком музики Бібіка в такому разі є найкращим знайомством з музичним Харковом.
Передостанній концерт фестивального маратону взяв на себе найбільшу кількість світових премʼєр, це пʼєси «Circle of Life» для альта та фортепіано та «Breakthrough» для флейти та акордеона китайського композитора Ман-Чінг Дональда Юйя, і «Трансгресія 6» для флейти, акордеона, фортепіано та фіксованого запису Остапа Мануляка, що прозвучали у виконанні Євгена Крука, Устима Жука, Мирослава Драгана, Наталії Кожушко-Максимів та Богдана Кожушка. Назва концерту “Інтермедії” наголошувала на жанрі мініатюри різноманіття якого і продемонстрували в своїй програмі солісти.
Завершився “Пульс-Маратон” програмою від відомого київського дуету «Duo Sonoro». На цей раз у виконанні скрипаля Андрія Павлова та піаністки Валерії Шульги прозвучала програма що охопила відразу пʼять країн: Україну, Угорщину, Японію, Естонію та Польщу. У виконанні дуету прозвучали маловідомі твори Володимира Загорцева, Дьордьо Кутраґа, Валентина Сильвестрова, Юрія Іщена, Тору Такеміцу, Ерккі-Свен Тююра та Вітольда Лютославського. Останній вечір фестивалю вразив слухачів віртуозністю солістів та різними гранями музики кінця ХХ століття.
8 жовтня відбувся фінальний концерт 29 Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти». Символічно в останній вечір на слухачів чекав виступ Академічного симфонічного оркестру INSO-Lviv Львівської національної філармонії, який з перших років свого існування став незмінним учасником «Контрастів». Диригував оркестром Вінсент Козловський без якого, на правду, вже тяжко уявити фестиваль, а солювала — знана інтерпретаторка сучасної альтової музики Катерина Супрун. У їх виконанні прозвучала складна та захоплююча програма з творів Світлани Азарової, Олександра Щетинського та Кшиштофа Пендерецького. Відкрили ж концерт написані спеціально до фестивалю “Фанфари Контрастів” Вінсента Козловського.