У Києві показали театральну прем’єру вистави «Дзяди»

12 листопада Київ вперше побачив резонансну виставу “Дзяди” за однойменним твором Адама Міцкевича, який до сучасного контексту інтерпретувала польська режисерка Майя Клечевська. Цю постановку вона здійснила в Україні – разом із Івано-Франківським національним драмтеатром ім. Івана Франка (директор-художній керівник Ростислав Держипільський).

Про це ІВ Четверта студія повідомила журналіст Галина Гузьо, пише Четверта студія.

Столична прем’єра “Дзядів” відбулася в ході Міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia 2024, який триває у Києві 11-13 листопада. На подію завітали міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, народні депутати України, депутати Сейму Польщі, лідери думок, військові, волонтери.

Прем’єра відбулася у Залі ім. Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії. Міністр Микола Точицький у вітальному слові перед показом зазначив, що вистава “Дзяди” – надзвичайно серйозний приклад того, що українці і поляки, коли об’єднані, – перемагають. “Ми мусимо пам’ятати, що Україна сьогодні бореться за нашу і вашу свободу, це залишається спільним меседжем, – підкреслив він. – Твір Адама Міцкевича, який переносить нас із 200-річної давнини до сьогодення – найкраща демонстрація того, що коли ми єдині, ми непереможні”.

Це перша постановка “Дзядів” Міцкевича на українській театральній сцені. Виставу визнали головною театральною подією 2023 року в Польщі. Також вона увійшла до шорт-листа в номінації «За найкращу виставу на перетині театральних жанрів, мистецького синтезу і перформативних форм» Фестивалю-Премії «ГРА». За словами творців, вистава розкриває антигуманну суть Росії, яка несе свої імперські цінності крізь багато років, і закликає українців та європейців продовжувати боротьбу за свободу України та опір агресії. Водночас акцентує на тому, що “хороших рускіх” не існує.

“Для поляків це, напевно, найважливіший твір авторства Міцкевича, і саме завдяки Івано-Франківському театру та українцям ми зрозуміли суть цього твору, – каже польська режисерка, яка здійснила постановку “Дзядів” в Україні, Майя Клечевська. – Виставу неодноразово демонстрували в польських театрах, і вона здобула велику популярність”.

“Майя Клечевська поставила “Дзядів” так, що п’єса має дуже чіткий, в хорошому розумінні, агресивний антиросійський дискурс, – розповідає Ростислав Держипільський, директор-художній керівник Івано-Франківського національного драмтеатру. – Я в черговий раз зрозумів, що в тому і є сила класики: сенси, які були закладені в тексти, написані ще тисячу років тому, чи 500, чи 200 років, дуже часто, на жаль, є актуальними і сьогодні. Міцкевич написав “Дзяди” у 1822-му, в той час, коли частина Польщі була в окупації під Російською імперією. Сам поет був змушений емігрувати – він не перебував у Польщі на той час, тому що це було небезпечно. Режисерка зробила виставу максимально сучасною і проукраїнською, про наших хлопців-полонених (за кордоном, зокрема в Польщі, цією виставою ми привертаємо увагу до наших полонених, до “азовців”). В оригіналі це польські студенти, які на той час скніли в російських тюрмах, а в постановці це українські полонені, які зараз сотнями перебувають у московитських тюрмах. У п’єсі йдеться про те, що польських дітей сотнями, кибитками вивозили в Сибір – і ми знаємо, що сьогодні сотнями, різними правдами і неправдами, українських дітей викрадають, вивозять до Росії. Ми говоримо про те, що це геноцид української нації. Також у виставі дуже різкий дискурс проти Московського патріархату. Чітко показано, що він століттями був ярмом для української нації. Ми розуміємо, що це ще один із видів зброї, за допомогою якої впливали і продовжують впливати на українців. Відтак нашим основним меседжем є те, що сьогодні все російське вбиває. У виставі звучить багато російської мови, і це свідомий режисерський хід, щоб підсилити негативний ефект, адже ми розуміємо, що сьогодні мова є теж надпотужною зброєю”.

«Нині для нас вкрай важливо подякувати полякам за їхнє лідерство в об’єднанні Європи для підтримки України. За ту допомогу і прихисток, які вони надають українцям, – зауважив на київській прем’єрі вистави “Дзяди” народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький. – Ми ще раз бачимо, наскільки схожі долі наших народів. Коли актори словами Міцкевича говорять від імені українських полонених, розуміємо: між поляками, що боролися за свою незалежність, як писав Міцкевич, і українцями, що чинять це зараз, немає великої різниці. Росія як була вселенським злом, так і залишилася ним сьогодні».

“Вистава «Дзяди» – чудовий приклад українсько-польської співпраці в галузі культури, – додає директорка Форуму Via Carpatia Ярина Ясиневич. – Її реалізували Івано-Франківський театр ім. Франка та польська режисерка Майя Клечевська. А ще, «Дзяди» – це переплетення сюжету польської літературної класики із реаліями війни в Україні. Співзвучність твору Адама Міцкевича, написаного двісті років тому, із нашими теперішніми переживанням, демонструє, наскільки насправді близькими є наші народи. Така культурна близькість є доброю основою для плідної співпраці в інших площинах нашого життя”.
Форум Via Carpatia 2024 відбувається за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». При цьому зміст подій Форуму не є офіційною позицією МФВ. Літературно-мистецьку зустріч «Контекст: війна» підтримав Український інститут книги.