У Казахстані поліцейські переходять на бік народу.
Про це пише журналіст Тетяна Даниленко, інформує Четверта студія.
“Казахстан.
Через протести, які охопили вже всю країну, президент відправив у відставку уряд в повному складі та державного секретаря. Учора влада ще хотіла обмежитися точковими звільненнями.
Ціну на скраплений газ, різке підвищення якої стало спусковим гачком бунту, знижено до попередніх показників. Але усі ці заходи виявилися запізнілими: армія і поліція в багатьох містах зустріли запеклий опір. Протестувальники палять їхню техніку. В Алматі вони взяли штурмом місцеву адміністрацію. Поліцейські переходять на бік протесту – в Актобі на заході Казахстану, правоохоронні органи відмовилися затримувати людей.
Дуже цікава позиція росіян з приводу подій. За подіями на території постсовка найбільш уважно стежать передовсім вони. Через призму їхнього погляду ситуацію нерідко оцінюють і західні експерти та медіа. Цього разу росіяни намагаються все звести до того, що бунт має суто практичні вимоги, не має лідерів, сам не знає чого хоче і буде розчавлений як протест нафтовиків у Жанаозені в 2011.
З Жанаозена розпочалося і цього разу. Але саме там були сформульовані і перші предметні вимоги: зміна режиму, виборність голів регіонів і населених пунктів, відмова влади від переслідування активістів, прихід до влади нової людини, яку підтримала б революція, повернення конституції 1993р. Там вже формується рада старійшин.
Словом, поки росіяни і білоруси хором прогнозують, що в казахів «ничего не получится и всех расстреляют, уже даже прилетел Патрушев», казахи самі стріляють в силовиків і ті відступають.
Як буде далі, поки неясно.
Але вже ясно, що Казахстан – не рабська Росія, де після підвищення цін на газ просто почали б ще більше ненавидіти Америку і ще більше любити царя.
Не Білорусь, яку диктатор зґвалтував навіть без пострілів, просто гумовими кийками.
Але й не Україна, яка в таких ситуаціях місяцями розкачується піснями на Майданах і лише тоді розпочинає опір”, – йдеться у повідомленні.