Скільки у Львові коштуватиме кремація

У Львові триває будівництво крематорію, говорили про який ще з 2021 року, а капсулу заклали у січні 2025-го. Будівництво розділене на два пускові комплекси. Спершу реалізують основну будівлю з технологічним процесом – повністю облаштовану для проведення кремації. Далі будуватимуть прощальну каплицю, адміністративні приміщення з меблями, колумбарій і благоустрій території, передає «Твоє місто».

Так, наприкінці листопада з Іспанії до Львова мали б відправити дві печі для крематорію, які на фінальній стадії виробництва. Потужність кожної з них – 10 кремацій на день. До слова, на місці одного традиційного поховання можна розташувати до 20 урн з прахом.

«Кінцеве поховання відбуватиметься за волевиявленням людей, які будуть звертатися за кремацією – як традиційне поховання у землю, як у місці родинного поховання, так і в місцях, які будуть облаштовані саме під кремаційні так звані колумбарні поховання. Коштуватиме кремація орієнтовно 4-5 тисяч грн», – сказав Максим Путря, директор ЛКП «Муніципальна обрядова служба».

Колумбарії, сказав він, планують створити на всіх кладовищах.

Договір з підрядною організацією «Інфрабуд» уклали у червні цього року на 159 млн грн, а безпосередньо роботи там вона почала вже у серпні. В місті стверджують, що працівники вже завершили бетонування більшої частини будівлі, звели 70% стін та проклали основні мережі.

Представник підрядної компанії заявив, що до весни 2026 року планують завершити основні роботи – змонтувати загальнобуд, печі, а далі почнуть інтер’єрні роботи та інше.

На питання щодо надійності та скільки може служити приміщення крематорію, в підрядника сказали, що він «переживе всіх присутніх».

Наразі, в другій черзі, триває монтаж зовнішніх мереж водопостачання та каналізації. В місті також заявили, що матеріали для будівництва вже закупили і привезли майже на 100%. Щодня на об’єкті працює по 17 людей. Пуско-налагоджувальні роботи планують розпочати наприкінці 2025 року. Третя черга передбачає облаштування зали прощань і допоміжних будівель.

До слова, у проєкті передбачено водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним – метафора переходу між двома світами. Візуалізацію можна переглянути тут.

Фінансування проєкту змішане – залучають як кредитні кошти, так і потенційно гранти, тож фінальну суму ще не називали. За словами першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, цьогоріч у бюджеті розвитку передбачили 120 мільйонів гривень кредитних коштів на запуск першої черги.

До слова, проєкт обирали на архітектурному конкурсі восени 2021 року. Перемогла команда архітекторів з Маріуполя. У своєму проєкті автори акцентують на останньому шляху людини, яким сенсом він наповнений та що відчувають близькі покійного у момент прощання.

10 грудня 2021 року під час засідання виконавчого комітету ЛМР затвердили містобудівні умови і обмеження для будівництва крематорію. Депутати виділили землю: 2 гектари на території Голосківського цвинтаря. Там крематорій почали зводити ще на початку 80-х, але згодом будівництво зупинилось. Ті фундаменти, що є, можливо, вдасться використати при будівництві колумбарію – місця, де зберігатимуть урни із прахом.

У жовтні 2024 року Львівське комунальне підприємство «Муніципальна обрядова служба» оголосило конкурс щодо визначення банку, який надасть 60 млн грн кредиту для будівництва крематорію.

Компанія-підрядник, з якої уклали договір (ТОВ «Інфрабуд»), належить Роману Поверляку зі села Стрілки на Львівщині. Його компанія «Будгрупсервіс» існує вже 11 років, однак до кінця 2024 року вона займалася торгівлею автозапчастинами в Харкові. Лише наприкінці минулого року фірма змінила вид діяльності на будівництво. Попри відсутність у «Інфрабуду» досвіду реалізації аналогічних проєктів, сама структура власності фірми пов’язана з будівельним ринком Львова. Зокрема, «Галицька будівельна гільдія», яка є одним із співзасновників, має за плечима будівництво гуртожитку та інформаційно-ресурсного центру УКУ, адміністративного офісу «Снєжка-Україна», житлових і торгових об’єктів (Avalon Up, Viking Park, «Паркова вежа»), а також промислових споруд.