На Львівщині відбулось памʼятне віче з нагоди річниці перепоховання Шевченка

Сьогодні минає 164-та річниця з дня перепоховання Тараса Шевченка – Великого Кобзаря, який є символом національної свободи, гордості та незалежності. Саме у цей день прах Пророка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні – на Чернечій Горі, що у Каневі.

Про це пише Четверта студія з посиланням на Дрогобицьку міську раду.

В рідну Україну із Петербурга домовину Кобзаря перевозили впродовж 14 днів: десь потягом, десь кiньми, десь пароплавом, а де i просто на руках – до Канева, саме там, де мрiяв оселитися поет i дожити свого Богом визначеного вiку.

У Дрогобичі з нагоди чергової річниці перепоховання праху Великого Пророка, відбулось традиційне віче та молебень за участі священнослужителів, керівництва громади, депутатів, свідомої молоді, представників просвітянських та громадських організацій, а також небайдужих мешканців міста.

Віче пам’яті розпочали з Шевченкових дум у виконанні Бояну Дрогобицького, після чого відбулась спільна поминальна молитва під супроводом священнослужителів Дрогобича. У зверненні до присутніх отець Іван Паньків підкреслив, що Шевченко творив не просто безсмертні твори, а вчив любити Україну та Бога.

«Кобзар» Шевченка – це книга дороговказ, де він повчає нас любити один одного, любити Україну та Бога. Тож ревно маємо виконувати заповіти Безсмертного Прометея та прагнути братерства і єдності, до яких закликав нас Шевченко. Бо саме з ними зможемо наблизити і нашу Перемогу, – зазначив отець Іван Паньків.

Опісля молебню відбулось спільне покладання квітів та лампадок до пам’ятника Тарасові Шевченку. Відтак, перед присутніми з промовою виступив очільник громади Тарас Кучма.

Сьогодні пам’ятний день, бо до рідної домівки, до рідної України, вернулося тіло і дух Кобзаря. Це сталося за часів царської росії – ще тоді, свідомі українці вважали за необхідне виконати заповіт Шевченка і перепоховати його прах в рідній землі. На жаль, сьогодні, ще чимало українських геніїв не знайшли вічного спочинку на рідних теренах – це і Коновалець, і Бандера, і Петлюра. За час повномасштабної війни чимало мужніх синів України теж не можуть повернутись на вічний спочинок на Батьківщину. Тож наше завдання – пам’ятати та молитись за їхні душі. Вірю і впевнений – Україна постане і пройде шлях очищення і оновлення! І завдання кожного свідомого українця, особливо молоді, підтримати ці процеси,– наголосив міський голова Тарас Кучма.

На завершення пам’ятного заходу Боян Дрогобицький виконав безсмертний «Як умру, то поховайте».

Ведучим дійства був – Іван Сех. Захід організувало управління культури та розвитку туризму ДМР.

Додамо, 10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер і був похований на Смоленському кладовищі. Після того, 58 днів прах Кобзаря перебував у Петербурзі. Відтак, українського генія було перевезено в Україну й перепоховано на Батьківщині, згідно заповіту Пророка.