Львівщина прощається із чотирма захисниками

Щоденно о 9 годині вшановуємо хвилиною мовчання світлу памʼять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.

Про це пише Четверта студія з посиланням на пресслужбу ЛОВА.

Сьогодні Львівщина прощається із захисниками: 

🕯️ Роман Шаюк 

Львів’янин.

Після завершення навчання працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності, а згодом – у рекламі.

Із початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу у складі 233-го центру підготовки підрозділів Сухопутних військ. Пізніше боронив державу у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха та 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

🕯️ Роман Гомзяк

Родом із Самбора. Був молодшим сержантом, командиром гармати самохідного артилерійського взводу військової частини А0284.

Загинув 30 травня у Чугуєвському районі Харківської області.

🕯️ Роман Сорока 

Уродженець села Вороняки Золочівського району. Був солдатом. Призваний на військову службу 1 березня 2022 року.

У мирному житті був професійним футболістом, грав за тернопільську Ниву, з командою виступав у Вищій лізі України.

Загинув під час виконання бойового завдання у прикордонному районі Харківської області 27 травня 2024 року. Йому було 46 років.

🕯️Також Львівщина сьогодні прощається із  бойовою медикинею, медійницею, громадською діячкою Іриною Цибух («Чека»).

Народилась у Львові, вивчала журналістику у Львівській політехніці, з 2017 року приєдналась до команди телекомпанії «Суспільного». Там працювала над реформою Суспільного мовлення, готувала міжрегіональні спецефіри, знімала документальні фільми, очолювала регіональні філії суспільного мовника у різних областях.

Ірина завжди мала активну патріотичну та громадянську позиції.  З 2015-го займалася волонтерською діяльністю. Навчалася медицини у медичного загону спецпризначення «Білі берети» та в американських медиків, де отримала базові навички. Більш ґрунтовну практику здобула в «Госпітальєрах».

24 лютого 2022, аби рятувати та захищати, перервала навчання та повернулась до лав добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», як бойова медикиня, а згодом очолила 5-й екіпаж. Вона брала участь в операціях з оборони Київщини, Донецької області — від Вугледара до Лиману, Авдіївки, Мар’їнки, Бахмута, працювала в Серебрянському лісі та на Харківському напрямку.

У листопаді 2023-го отримала відзнаку від Президента України – орден «За заслуги» III ступеня. У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».

Загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання.

Вічна памʼять усім полеглим захисникам🙏

Коментарі