Львів’ян запрошують на фотовиставку про неформальних збирачів вторсировини

Громадська організація «Нуль відходів Львів» вперше в Україні провела дослідження складу та ролі групи неформальних збирачів вторсировини в управлінні відходами Львова. У результаті відкрилось чимало цікавих фактів, які представлені у фотовиставці. 

Про це пише Четверта студія з посиланням на повідомлення ГО.

Неформальні збирачі – це усталена назва у сфері управління відходами тих мешканців міста, які вибирають зі смітників ресурсоцінні відходи, що підлягають переробці. Але, як показало дослідження, не лише їх. Є ще й ті, які вибирають і реанімовують, ремонтують і продають чи зберігають для власного вжитку меблі, побутові речі, техніку, а часом і твори мистецтва. Хтось «полює» за цінностями від скрути, задля виживання, бо це основний спосіб заробітку, для інших – додатковий. Є й такі, для кого ревізія смітника – захопливе хобі, адже деколи можна знайти унікальні раритети.

Їхній дохід залежить як від того, що і у якій кількості викидають мешканці, так і від можливостей продажу своїх знахідок: наявності попиту на ту чи іншу вторсировину в пунктах прийому чи можливості торгувати на блошиних ринках, а також від попиту на відновлену старовину.

– Фотовиставкою «Збирачі» ми хочемо показати вклад цих людей у зменшення кількості відходів у Львові та розповісти про них те, що вдалось дізнатись під час дослідження. Наприклад, попри те, що очікувано папір, картон і скло – вторсировина, яку збирають найчастіше, їхня частка – 70%, також з вторинної сировини вибирають PET пляшки для продажу на базарах. При цьому саму пляшку вибирають не продавці, а збирачі безпосередньо приносять її продавцям на базарі. Доволі багато, 30%, становлять добрі речі, які можна використати чи продати. Переважно це електроніка, іграшки, посуд, біжутерія, одяг, взуття, книги, тощо для продажу на стихійних ринках: на Привокзальній, біля АС-2, на вул. Монастирського та інших.

До речі, більше половини – 53% респондентів – погодилися б на пропозиції щодо працевлаштування від держави у сфері сортування відходів, – розповіла Надія Кугук, кураторка виставки, директорка з комунікацій ГО «Нуль відходів Львів».

Хоча цих збирачів можна зустріти чи не щодня на вулиці, все ж в українських містах немає жодної стратегії врахування їх інтересів ні на національному, ні на місцевому рівні. Дослідження показало, що ні представники органів місцевого самоврядування, ні бізнес, ані ОСББ не мають уявлення, скільки відходів завдяки збирачам не потрапляє на полігони. Відсутні дані й про демографічний склад, соціально-економічний профіль цієї групи. Відтак при змінах і реформах ці люди можуть опинитись без заробітку, та, ймовірно, чинитимуть опір й нищитимуть міську інфраструктуру для роздільного збору відходів. У світі ж є багато досліджень, спрямованих на визначення ролі збирачів вторсировини у зменшенні кількості відходів. Також є низка напрацьованих рекомендацій щодо залучення збирачів чи врахування їх інтересів.

– Мета проведеного дослідження – привернути суспільну увагу, увагу місцевої влади та стейкхолдерів системи управління відходами до потреби розробити політику на основі даних, що враховуватиме роль та інтереси неформальних збирачів вторинної сировини при реформі системи управління відходами, що триває в Україні. Рекомендації на основі дослідження будуть презентовані міській владі та стейкхолдерам, – прокоментувала Ірина Миронова, виконавча директорка ГО «Нуль відходів Львів».

Виставка триватиме до кінця березня у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Р.Іваничука (пл. Ринок, 9, 1-й поверх). Час роботи: 10:00 – 20:00 – у будні (до 18:00 у суботу та неділю). Вхід вільний.

Автори фото для виставки: Богдан Ємець, Андріана Сиванич, Надія Кугук, Ірина Миронова, Євгенія Яворська.

Цей дослідницький проєкт-розвідка відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та уряду Швеції в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні (EPAIU).

Коментарі