30 серпня Львів попрощається з Тарасом Березюком, Петром Верхолою, Романом Головком та Юрієм Головіним, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками. Чин похорону відбудеться у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, поховають військовослужбовців на Личаківському кладовищі. Мерія закликає долучитись до церемоній прощань та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Так, об 11.00 розпочнеться Чин похорону Тараса Березюка та Петра Верхоли, об 11.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
О 15.00 розпочнеться Чин похорону Романа Головка та Юрія Головіна, о 15.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
Маршрут похоронних процесій: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
На будівлях вздовж маршруту колон вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.
Тарас Березюк («Сихівський», «Коцюба») (03.01.1988-24.08.2022). Львів’янин. Націоналіст, учасник Революції Гідності. Активний уболівальник футбольного клубу «Карпати», представник колективу «Pride».
Навчався у середній загальноосвітній школі № 98 та середній загальноосвітній школі № 1 міста Львова. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Після завершення навчання у 2010-2011 роках проходив строкову військову службу. З 2011 року працював викладачем, згодом – завідувачем економіко-технологічного відділення у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій.
Учасник антитерористичної операції у 2014 році в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь у боях за міста Лиман, Лисичанськ та Сєвєродонецьк. У 2017 році навчався у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, отримав звання «молодший лейтенант».
Із початком повномасштабного вторгнення, повернувся до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.
У Тараса Березюка залишилися батьки та брат.
Петро Верхола (23.02.1978-16.08.2022). Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі № 65 міста Львова, згодом – у Львівській загальноосвітній школі-інтернаті № 2 Львівської міської ради Львівської області. Після завершення навчання працював за кордоном.
Із перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Проходив військову службу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України, брав участь у боях за селище міського типу Макарів Київської області. Надалі боровся проти російських окупантів у лавах 46-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Петра Верхоли залишилися батько, син, брати, сестри та дівчина.
Юрій Головін (11.01.1974 – 24.08.2022). Львів’янин. Навчався у тодішній вечірній (змінній) середній загальноосвітній школі № 19 з очною та заочною формою навчання. Після завершення навчання вступив до технічного коледжу, здобув спеціальність «електрозварювальник». Надалі протягом двох років проходив військову службу.
У мирний час працював у відкритому акціонерному товаристві «Львівський завод газової апаратури». Учасник антитерористичної операції у 2014-2016 роках. Після повернення працював слюсарем з ремонту агрегатів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1».
Із початком повномасштабного вторгнення росії боровся проти загарбників у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Юрія Головіна залишилися мати, сестра та донька.
Роман Головко (06.10.1972 – 24.08.2022). Уродженець міста Дніпра. Закінчив машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
У 2016 році переїхав до міста Львова. Працював у сфері логістики.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боронив Україну від російських окупантів у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Романа Головка залишилися сестра, двоюрідна сестра та тітка.
Тіло військового, якого помилково поховали під іменем живого що був в полоні, ексгумували у селі…