Львів прощається із воїнами Андрієм Наконечним і Володимиром Кушніром

Про це пише Четверта студія з посиланням на ЛМР.

🕯️ Андрій Наконечний (19.03.1976 — 28.02.2026). Львів’янин. Навчався у ліцеї «Львівський» Львівської міської ради. Згодом здобув фахову освіту у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва», а також у Львівському торговельно-економічному університеті.

Проходив строкову військову службу.

Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак», згодом — започаткував власну справу.

Зі слів рідних, Андрій був мужнім і сміливим, справжнім сім’янином, завжди усміхненим, позитивним і життєрадісним. Вирізнявся добротою та щирістю, був вірним другом, завжди готовим прийти на допомогу. Захоплювався зброєю, професійно займався страйкболом. В останній рік свого життя здійснив давню мрію — придбав мотоцикл, на якому під час відпустки подорожував містами України, відчуваючи швидкість і свободу.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, повернувшись з-за кордону, став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Луганському, Запорізькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Нагороджений відзнакою Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За особливу службу» II ступеня, медаллю «Учасник бойових дій» та медаллю «Ветеран війни».

У Андрія Наконечного залишилися дружина, двоє синів, батьки, сестра та родина.

🕯️ Володимир Кушнір (04.12.1972 — 21.12.2024). Львів’янин. Навчався у ліцеї імені Василя Симоненка Львівської міської ради, згодом — в Українській академії друкарства, де здобув фах інженера поліграфічних машин.

Працював маляром на станції технічного обслуговування автомобілів, згодом — маляром на СТО за кордоном.

Зі слів рідних, Володимир захоплювався фотографією та автомобілями. Вирізнявся добротою, життєрадісністю, справедливістю та комунікабельністю.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Курському напрямку у складі 41-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Володимира Кушніра залишилися дружина, син, батьки та родина.

Чин похорону Андрія Наконечного і Володимира Кушніра розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Наконечного і Володимира Кушніра поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).