Львів попрощається із захисником, який народився у росії та у 12-річному віці переїхав до Львова

Ілюстрація: ФБ/Юрій Назаркевич

Завтра, 12 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Віталієм Самольотовим та Петром Бардаком, які загинули у бою, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.

Чин похорону обох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Відтак Віталія Самольотова поховають на Личаківському кладовищі. А Петро Бардак вічний спочинок знайде на кладовищі у рідному селі Ліщин (колишнього Жидачівського району) Львівської області.

Біографічні довідки захисників

Віталій Самольотов (07.02.1975-06.09.2023)

Народився в селі Туїм (республіка хакасія, російська федерація). У 12-річному віці переїхав до своєї бабусі до Львова.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №40 міста Львів. Після завершення навчання займався реставрацією церков. Протягом останніх 15-ти років працював у ресторанній сфері у Львові. У вільний час захоплювався рибальством, обожнював собак.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави на східному напрямку у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Віталія Самольотова залишилися родина та друзі.

Петро Бардак (31.07.1990-01.08.2023)

Уродженець села Ліщин Львівської області.

Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти І-го ступеня №16 села Ліщин, згодом вступив до Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5 села Грусятичі.

Після завершення навчання проходив військову службу в Полтаві.

Згодом працював у Львівському комунальному підприємстві «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району». У вільний час захоплювався рибальством та футболом.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив державу на східному напрямку.

У Петра Бардака залишилися мама, двоє сестер та двоє братів.