Хто з депутатів Львівської міськради не користується Facebook (перелік)

Соціальні мережі, які сьогодні стали невід’ємною складовою повсякденної реальності, змінюють форму та змістовне наповнення комунікації не лише на побутовому рівні, але й у публічній площині, зокрема представницької демократії і місцевого самоврядування. Аналітики Громадянської мережі «ОПОРА» у Львові у межах проекту «Атестація депутатів міської ради» з’ясували, наскільки популярним та виправданим є використання соціальних мереж представниками депутатського корпусу Львівської міської ради у виконанні ними своїх депутатських повноважень. Про це пише ОПОРА.

Комунікація із громадянами, що має на меті інформування про діяльність в раді та її органах, зустрічі, здобутки та плани, свідчить не тільки про відкритість депутата та сумлінність, а й про його дотримання вимог українського законодавства. Так, стаття 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» зобов’язує депутата місцевої ради підтримувати зв’язок із виборцями і не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу. Водночас, це залишає обранцям широкий простір для пошуку зручних та ефективних для них способів для постійної комунікації, оскільки Закон не обумовлює та не деталізує, яким чином має реалізовуватися цей депутатський обов’язок.

Практика свідчить, що правильно організована та вчасна взаємодія онлайн дозволяє підвищити продуктивність обранців у спілкуванні з мешканцями громади у безальтернативно швидкий та необтяжливий ресурсно спосіб. Саме тому більша частина депутатів Львівської міської ради активно використовує в якості каналів комунікації з виборцями такі інструменти, як Messenger, Viber і особисті профайли у соціальній мережі Facebook.

Так, згідно нашого аналізу лише 6 з 64 депутатів не мають власної сторінки на Facebook. Це Григорій Козловський (БПП “Солідарність”), Іван Рудницький (БПП “Солідарність”), Мар’яна Батюк (ВО “Свобода”, видалила після скандального допису про Гітлера), Андрій Дворакевич (Об’єднання “Самопоміч”), Тетяна Іванів (Об’єднання “Самопоміч”) та Юрій Мельник (Об’єднання “Самопоміч”). Ще у двох депутатів – Романа Федишина (Об’єднання “Самопоміч”) і Юрія Кужелюка (“Громадянська позиція”) – профайли існують, проте протягом кількох років вони залишаються неактивними.

Не всі обранці однаково активні у мережі, а також варто відзначити, що впродовж 2019 року збільшилася кількість депутатів, які додатково створили та наповнюють сторінки у Facebook  у форматі публічної особи (водночас з наявністю приватної сторінки). Це пояснюється їх професійним зростанням, усвідомлення себе як публічних осіб, появою необхідності розмежовувати приватну та робочу активність, в тому числі на тлі парламентської та місцевої виборчих кампаній 2019-2020 років. Загалом, окремі сторінки для висвітлення депутатської діяльності веде близько третини депутатів Львівської міської ради: Петро Адамик, Уляна Пак, Сергій Івах, Віталій Свіщов (БПП “Солідарність”), Андріян Гутник (ВО “Свобода”), Тарас Чолій, Мирослав Данилків, Юлія Гвоздович, Ігор Дякович (Українська Галицька Партія), Валерій Веремчук, Юрій Дідух, Віталій Свінціцький (Народний контроль), Ігор Вань, Роман Іванців, Ірина Сердюк, Олег Сорочкін (Громадянська позиція), Ігор Телішевський, Ігор Зінкевич (УКРОП), Олена Пасевич, Тарас Кльофа, Андрій Шевців (Об’єднання “Самопоміч”). Публікації з них, як правило, стосуються графіку прийому громадян, проблем округу, проведених заходів та зустрічей.

Попри наявність позитивної динаміки у професійному позиціонуванні депутатської діяльності у мережі, для більшості обранців Львівської міської ради все ж таки характерним є використання основного (приватного) профайлу. Контент при цьому визначається ситуативно, може бути як ділового, так і розважального спрямування, не простежуються чіткі закономірності у регулярності його поширення.

Моніторинг активності депутатів у соціальних мережах дозволяє робити певні висновки і про частоту інформування. Так, щодня можна побачити публікації у Михайла Дідуха, Ірини Оршак, Віталія Свінціцького (Народний контроль), Мирослава Данилківа, Ігоря Дяковича, Юлії Гвоздович (Українська Галицька Партія), Ігоря Телішевського, Богдана Гули, Ігоря Зінкевича (УКРОП), Вікторії Довжик, Ольги Посипанко, Оксани Рубай, Юлії Хомчин та Андрія Шевціва (Об’єднання “Самопоміч”). Практично у половини, а саме – у 31 депутата – Уляни Пак, Романа Грицевича, Остапа Доскіча, Сергія Іваха, Віталія Свіщова (БПП “Солідарність”), Володимира Гринишина, Тараса Гупало, Андріяна Гутника, Андрія Карбовника, Андрія Рікоти, Дмитра Чуниса (ВО “Свобода”), Валерія Веремчука, Тараса Ворко, Анни Мармуляк (Народний контроль), Тараса Чолія (Українська Галицька Партія), Романа Іванціва, Назара Палідовича (Громадянська Позиція), Любомира Босаневича, Богдана Гули (УКРОП), Олега Берези, Орисі Богун, Любови Давидович, Оксани Динік, Богданни Зубрицької, Тараса Кльофи, Христини Паньків, Андрія Пундора, Ігоря Стояновського, Андрія Шевціва, Олега Шміда (Об’єднання “Самопоміч”) – сторінки наповнюються інформацією щотижня. Мінімум щомісячна активність в мережі спостерігається за Петром Адамиком, Юрієм Моравецьким (БПП “Солідарність”), Олегом Сорочкіним (Громадянська позиція), Іваном Гриндою (УКРОП), Максимом Колядою, Ігорем Корончевським (Об’єднання “Самопоміч”). Рідше, аніж раз на місяць з’являються дописи у 8 обранців, а саме у Володимира Роп’яка (БПП “Солідарність”), Маркіяна Лопачака (ВО “Свобода”), Юрія Кужелюка, Ігоря Ваня, Ірини Сердюк (Громадянська позиція), Олега Василишина, Володимира Крицака та Романа Федишина (Об’єднання “Самопоміч”).

У питанні структури контенту депутатський корпус можна поділити практично навпіл. Адже 29 львівських обранців наповнюють сторінки особисто власними дописами та публікаціями, тоді як 27 обранців – переважають фото, на яких їх відмітили, повідомлення від друзів або репости. Позитивним є те, що у профайлах депутатів превалює інформація про їх професійну діяльність. Зазвичай це інформація про поточні питання роботи – засідання Львівської міської ради та прийняті на них рішення, ініціативи, висвітлення проблем міста та пропозиції щодо їх вирішення, анонси і звіти з спортивних, культурно-масових заходів області, коментування політичних питань місцевого та державного рівня. Майже всі такі публікації налічують коментарі чи то колег-депутатів, чи інших користувачів. Важливо, що у випадку Володимира Крицака (Об’єднання “Самопоміч”) та Романа Грицевича (БПП “Солідарність”) можливість коментувати публікації є обмеженою.

У порівнянні до минулорічних досліджень, слід відзначити не тільки кількісне, але й якісне покращення контенту на сторінках місцевих обранців у соцмережі Facebook. Багато хто почав оприлюднювати своєрідні звіти-інфографіки про результати роботи у окрузі, нагадувати інформацію про здійснення прийому громадян, запрошувати на щорічне публічне звітування. Цікавим є також те, що деякі депутати проводили прямі ефіри-стірми із засідань ради, громадських слухань, інших заходів.

Окрім аналізу публічної активності депутатів у соціальній мережі Facebook, ми вирішили перевірити наскільки оперативно та ефективно працює можливість вийти на зв’язок із депутатом для вирішення приватних питань виборців. Для цього ми провели експеримент, поставивши депутатам однакове питання у приватні повідомлення. Протягом тижня ми очікували на відповідь, і в результаті отримали її від 24 депутатів. Із них відповіли в той же день: Петро Адамик (БПП “Солідарність”), Андріян Гутник (ВО “Свобода”), Тарас Ворко (Народний контроль), Мирослав Данилків, Юлія Гвоздович (Українська Галицька Партія), Максим Коляда, Ольга Посипанко, Андрій Пундор, Оксана Рубай, Андрій Шевців (Об’єднання “Самопоміч”), Олег Сорочкін (Громадянська позиція). У різний час, але загалом після кількох днів очікування, дали відповідь: Уляна Пак (БПП “Солідарність”), Володимир Гринишин (ВО “Свобода”), Михайло Дідух, Ірина Оршак, Анна Мармуляк (Народний контроль), Тарас Чолій (Українська Галицька Партія), Ігор Телішевський і Любомир Босаневич (УКРОП), Оксана Динік, Богданна Зубрицька, Христина Паньків та Юлія Хомчин (Об’єднання “Самопоміч”), Роман Іванців (Громадянська позиція). Решта депутатів проігнорували приватні повідомлення.

Результати чергового моніторингу засвідчили доволі високі показники інформування виборців про результати діяльності депутатів Львівської міської ради з використанням інструментів соціальної мережі Facebook. Показовим у 2019 році є збільшення кількості публічних сторінок обранців, за допомогою яких розповсюджується контент, пов’язаний із роботою депутата у раді та окрузі, висвітлюється позиція фракції на актуальні для розвитку міста питання. Показники свідчать, що в умовах наближення чергової виборчої кампанії, зростає кількість депутатів, які готові освоювати нові способи донесення інформації. Однак, в той же час, варто відзначити, що зразкова активність у публічному інформуванні не завжди відповідає готовності депутата через соціальні мережі працювати над індивідуальними зверненнями виборців.

Коментарі