Чому українці масово відмовляються від жорстких тренувань

«Біль — це не норма»: Галина Безугла пояснила, чому українці масово відмовляються від жорстких тренувань

Ще донедавна у фітнесі домінував принцип «чим важче — тим краще». Виснажливі тренування, робота «через біль» і максимальне навантаження вважалися єдиним шляхом до результату. Однак сьогодні все більше людей змінюють підхід — і обирають м’які практики, які працюють не тільки з тілом, а й із нервовою системою. Чому це відбувається і чи справді можна досягти форми без виснаження — розповіла тренерка Галина Безугла.

Про це пише Четверта студія.

«Шлях від аеробіки до пілатесу — це насправді тернистий процес переходу від жорстких до м’яких практик. Це шлях спроб, помилок, набивання гуль і накопичення досвіду. У фітнесі є чітке розділення: до жорстких тренувань належать аеробіка, силові з великою вагою, кросфіт, а до м’яких — пілатес, йога, стретчинг. І різниця між ними — принципова», — пояснює експертка.

За її словами, ключова відмінність — у темпі та навантаженні. «У м’яких практиках усе виконується повільно, з контролем і помірним пульсом. У жорстких — швидко, інтенсивно, з високою частотою серцевих скорочень. Відрізняються й цілі: м’які — це про баланс, дихання, контроль і відновлення, тоді як інтенсивні — про силу, витривалість і жироспалення. І навіть відчуття після тренування різні: після м’яких — релакс і включення тіла, після жорстких — виснаження і повна віддача», — додає вона.

При цьому, наголошує Безугла, мова не йде про конкуренцію форматів. «М’які практики не є заміною інтенсивних. Це завжди про вибір або, в ідеалі, про грамотну комбінацію, яка дає найкращий результат. Просто важливо розуміти, що травматизм у м’яких практиках значно нижчий, тоді як у жорстких — підвищений», — каже тренерка.

За останні роки, за її словами, ставлення людей до спорту змінилося кардинально. «На це вплинуло все: і сидячий спосіб життя, і гаджети, і пандемія, і постійне нервове напруження під час війни. Після буму інтенсивних тренувань багато людей отримали травми та вигорання. І це змусило переглянути підхід до власного тіла», — пояснює вона.

Саме тому, додає експертка, з’явився новий запит. «Люди почали шукати не просто результат, а відновлення: нормалізацію сну, заспокоєння нервової системи, усвідомлене ставлення до тіла. І м’які практики якраз це дають», — зазначає Безугла.

Окремо вона звертає увагу на популярний раніше підхід «через біль». «Багато хто досі думає, що біль — це показник ефективності. Але насправді це сигнал загрози для організму. Коли ми працюємо через біль, тіло переходить у режим стресу, погіршується координація, вимикаються м’язи-стабілізатори. У результаті рухи стають небезпечними», — пояснює вона.

Наслідки такого підходу, за словами тренерки, доволі серйозні. «Це запалення зв’язок, перевантаження суглобів, надмірне розтягнення м’язів. З’являється виснаження, порушується сон, а існуючі проблеми тільки загострюються. Якість життя в результаті погіршується. Тобто ці результати абсолютно невиправдані», — підкреслює Безугла.

Альтернативою вона називає саме м’які практики. «Пілатес, як і йога чи стретчинг, — це про якість руху, стабільність і відновлення. Вправи виконуються повільно, під контролем, із максимальною увагою до деталей. Наприклад, у тій самій “сотні” ти одночасно контролюєш положення спини, дихання, роботу м’язів. Це формує поставу, покращує координацію і створює зв’язок між мозком і тілом», — каже вона.

Окрему роль, додає експертка, відіграє робота з м’язами центру. «Саме core відповідає за стабілізацію хребта і формування м’язового корсету. Пілатес буквально “перевчає” тіло: вирівнює поставу, зменшує компенсаторні рухи і відновлює баланс», — зазначає Безугла.

Втім, вона чесно визнає: легких шляхів не існує. «Формування тіла — це складний, але дуже захопливий процес, який потребує дисципліни. Але це точно не про насильство над собою. Важливо знайти свою золоту середину», — говорить тренерка.

І додає: «Сам пілатес не дасть миттєвого wow-ефекту. Але він створює базу — сильне, стабільне тіло. І вже на цю базу можна безпечно накладати силові навантаження.

Коментарі