Якщо вам доводилося прогулюватися доріжками парку біля підніжжя Олеського замку, то ви не могли не звернути увагу на кам’яні скульптури, що гармонійно вписуються в ландшафт музею-заповідника. Цьогоріч виповнюється 30 років від дня їх створення.
Про це пише Четверта студія.
«Ця унікальна галерея просто неба з’явилася завдяки відомому симпозіуму скульпторів «Неоліт-96», який проходив на території замку в 1996 році.
Організував та очолив цей захід львівський скульптор Володимир Ропецький. Упродовж майже двох місяців майстри з різних міст створювали композиції спеціально для паркового простору. Серед учасників були добре знані скульптори, зокрема Олег Капустяк, Олександр Дяченко та Володимир Протас», – розповідає Валентина Токарська, науковий співробітник відділу «Музей-заповідник «Олеський замок» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.
Паркова зона площею понад 13 гектарів, розпланована ще за часів Бориса Возницького як пейзажний парк, стала для учасників «Неоліту-96» природною майстернею. Концепція симпозіуму полягала у взаємодії архаїки та модерну: монументальні, часом навмисно огрублені або делікатно заокруглені скульптури ніби проростають із землі, змінюючи сприйняття простору залежно від пори року й освітлення.
За три десятиліття поверхня каменю вкрилася природною патиною, завдяки чому твори остаточно злилися з навколишнім середовищем. Сьогодні цей комплекс є не лише пам’яткою художнього експерименту 1990-х років, а й невіддільною частиною музейно-паркового ансамблю.
Запрошуємо відвідати музей-заповідник, прогулятися стежками його парку й відкрити для себе знайомий замковий краєвид крізь оптику української пластики кінця XX століття.
Вигівський: на посаду керівника Нацполіції є кандидати. Особи кандидатів узгоджують із премʼєром, незабаром подадуть кандидатури
Децентралізація на практиці: п’ять запитань про права громад
Романтична прем’єра осені-2026 - авторська пісня Олега Шумея про ніжність і пристрасне бажання обійняти кохану…