Верховна Рада ухвалила закон України №5334-д щодо працевлаштування людей з інвалідністю: детально про зміни Учора, 15 січня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю». Осучаснення законодавства у сфері працевлаштування людей з інвалідністю адвокатувала громадська спілка «Ліга Сильних», у тому числі долучаючись до роботи над цим законопроєктом. Про це розповіла виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Сидоренко, пише Четверта студія. «Сьогодні вранці ми вкотре звернулись до депутатів з проханням розглянути та підтримати цей законопроєкт. Сьогодні в Україні лише 16–18% осіб з інвалідністю мають роботу. Це вдвічі менше, ніж у країнах ЄС, де рівень зайнятості досягає 35–50%. Це означає, що ті форми залучення людей з інвалідністю до роботи, які існують в нашій країні, є малоефективними. Законопроєкт – рамковий, попереду нас чекає ще багато роботи з напрацювання конкретних механізмів. Водночас його прийняття є дуже важливим для покращення ситуації у цій сфері, адже дає підґрунтя для цих змін і є першим кроком у цьому напрямку», – пояснює Дар’я Сидоренко. Які нововведення з’являться завдяки закону? Асистенти для людей з інвалідністю. Нововведення передбачає запровадження інституту асистентів, які допомагатимуть людям з інвалідністю під час працевлаштування. Це можуть бути фахівці, які надаватимуть підтримку на робочому місці, допомагатимуть у виконанні повсякденних завдань або забезпечуватимуть адаптацію до нових умов. Консультації та підтримка роботодавців. Законопроєкт пропонує запровадити додаткові послуги для роботодавців, включаючи консультування від служби зайнятості та Пенсійного фонду. Це допоможе підприємцям краще розуміти процеси працевлаштування осіб з інвалідністю та забезпечувати для них комфортні умови на робочому місці. Крім того, роботодавці зможуть отримати фінансову підтримку, навіть якщо працевлаштування здійснюється без посередництва служби зайнятості. Налагодження інформаційної взаємодії між державними органами. Для покращення працевлаштування буде створено механізм обміну даними між службою зайнятості, Пенсійним фондом і Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю. Це дозволить ефективно виявляти людей, які потребують роботи, та пропонувати їм відповідні вакансії. Посилення підтримки для окремих категорій, які потребують більшого сприяння. Роботодавці, які працевлаштовують осіб з інвалідністю 1-ї групи або осіб 2-ї групи з порушеннями зору чи психічними розладами, отримуватимуть зарахування таких працівників як виконання двох робочих місць за нормативом. Це стимулюватиме створення робочих місць для найвразливіших категорій. Зміни в умовах податкових пільг. Податкові пільги стануть більш доступними для роботодавців, які наймають людей з інвалідністю, незалежно від форми власності підприємства. Це стимулюватиме бізнес інвестувати в людський капітал і створювати робочі місця. Водночас ця норма запрацює лише після внесення змін до Податкового кодексу України. Вищі шанси працевлаштування на державну службу чи на роботу в державні і комунальні заклади. Державні та комунальні установи будуть зобов’язані забезпечувати працевлаштування осіб з інвалідністю. Раніше, як і всі організації, вони мали виконувати показник у 4% працевлаштування людей з інвалідністю. Однак стосувалось це саме працівників, але не поширювалось на службовців. Тому на практиці у державних органах люди з інвалідністю переважно могли претендувати лише на робочі місця низького рівня кваліфікації. Поширені питання щодо законопроєкту Чи дійсно скасовується фінансування навчання осіб з інвалідністю, їх соціальна, професійна, фізкультурно-спортивна та трудова реабілітації? Ні. Фізкультурно-спортивна та соціальна реабілітації залишаються. Трудову реабілітацію як поняття виключають із тексту закону, проте залишається професійна реабілітація, зміст якої є тотожним. Також важливо, що питання пристосування робочого місця (як складової трудової реабілітації) для людини з інвалідністю винесено окремою нормою і також буде реалізовано при професійній реабілітації. Як діючі підприємства громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які забезпечують роботою людей з інвалідністю, існуватимуть, якщо скасовується фінансування? Люди з інвалідністю можуть працювати не тільки на спеціальних підприємствах, а в першу чергу на відкритому ринку праці. А ще – створювати продукти та надавати послуги, які є достатньо конкурентними. Тому такі підприємства можуть бути самоокупними за умови ефективного менеджменту. А оскільки закон набуде чинності лише з 1 січня 2026 року є час подбати про це. Також держава підтримує їх через надання суттєвих податкових пільг. До того ж, часто такі підприємства надають унікальні послуги, тож навіть при відсутності фінансування держава, найбільш імовірно, звертатиметься саме до них при закупівлі певних послуг, як от друк шрифтом Брайля. Чи скасовують податкові пільги для підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю? Ні. Законопроєкт передбачає збереження податкових пільг, однак запроваджується новий механізм, який дозволить значно розширити перелік роботодавців, які можуть ними скористатись. Водночас ця норма набуде сили тільки після внесення змін до Податкового кодексу України. Чи скасовують норми щодо друку літератури шрифтом Брайля для незрячих громадян України та механізм фінансування виробництва такої літератури? Ні. Це питання регламентується 26 статтею ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю». Законопроєкт не передбачає внесення змін до цієї статті. Разом з тим, законопроєкт (стаття 17.1) додатково зобов’язує роботодавців розробляти інформаційні матеріали у доступних форматах, зокрема шрифтом Брайля для працівників, в тому числі за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Чи дійсно роботодавці мають забезпечити надання соціальних послуг особам з інвалідністю? Чи закон лише декларує таку обовʼязковість? Отримання соціальних послуг – право, а не обов’язок людини. Так визначено чинним законодавством та законопроєктом. Законопроєкт уточнює перелік соціальних послуг, якими людина має право скористатись при працевлаштуванні чи на робочому місці та пропонує розширити його. Підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю та захищеного працевлаштування у разі потреби зобовʼязані забезпечити соціальні послуги персонального асистента, соціального супроводу на робочому місці. Чому в законі декларується фінансова підтримка для підприємств трудової інтеграції та підприємств захищеного працевлаштування, якщо таких не існує? Таких підприємств дійсно немає, бо норма, яка має регулювати діяльність таких підприємств тільки впроваджується. Із запровадженням такої норми і з’являться такі підприємства. Вони матимуть право на податкові пільги з моменту врегулювання цього питання у Податковому кодексі. Чи цей закон вирішить усі проблеми з працевлаштуванням людей з інвалідністю? Ні. Ним, зокрема, не врегульоване питання компенсації за розумне пристосування для людей з інвалідністю, які є самозайнятими особами. Але ми бачимо, що законодавство, яке існувало до сьогодні, не дозволяло людям з інвалідністю знаходити ті місця роботи, які вони хочуть. Тому «Ліга Сильних» готова й надалі долучатися до роботи у цій сфері, аби кожна людина з інвалідністю мала гідне життя та могла повноцінно реалізувати свій потенціал.