І лікар, і косметолог, і психотерапевт

Здоров'я 04 січня, 2018 346

Ілюстративне фото

Похвала гарбузу

Досі немає одностайності щодо походження такого широко відомого в Україні овочу, як гарбуз. Хтось вважає, що його батьківщиною була Америка. Хтось переконаний, що завезена ця культура з Китаю. Але достеменно відомо, що до Європи гарбуз потрапив завдяки Колумбу. Проте залишається загадкою, звідки міг знати про гарбуз Авіценна, який жив задовго до першовідкривача Америки? І не лише знав, а й описав лікувальні властивості кабака: «Відвар гарбуза корисний від кашлю і болю в грудях. Сік гарбуза заспокоює гарячий біль у вусі. Допомагає у разі пухлин у мозку і корисний для хворого горла. Гарбуз добре зволожує шлунок і тамує спрагу».

На всі випадки життя

Цей справді цар українських  городів – не тільки смачний продукт, а й чудовий лікувальний засіб. За вмістом цілющих речовин перевершує багатьох «побратимів» і «посестер». Тому страви з гарбуза рекомендують вводити до раціону хворим на гепатит, холецистит, жовчнокам’яну хворобу, а також людям із захворюваннями серцево-судинної системи, з гострими і хронічними нефритами та пієлонефритами. Гарбуз рекомендують до вживання вагітним і в разі морської хвороби – як природний протиблювотний засіб.
Оскільки в гарбузі багато солей міді, заліза і фосфору, які позитивно впливають на процес кровотворення в організмі, вживати його рекомендують і для профілактики недокрів’я та атеросклерозу. Гарбузова каша звільняє організм від солей і поліпшує пам’ять. Загалом, вживаючи страви з гарбуза упродовж тривалого часу, можна домогтися виведення з організму зайвої рідини, тому вони ефективні за ниркових та серцевих набряків.

Страви з гарбуза бажано вживати й тим, хто перехворів на вірусний гепатит А, оскільки біологічно активні речовини, які містить м’якоть цього овочу, сприяють відновленню активної антиоксидантної функції печінки.
Вітамін Е, який є в гарбузі, сповільнює старіння організму. Він має властивості запобігати появі зморшок і старечих плям. Гарбуз також містить вітаміни С і В, які «стримують» підвищення артеріального тиску, і вітамін А, який добрий на сітківку ока, а ще – посилює імунітет, захищаючи організм від бактерій та вірусів.
Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, а це означає, що його палкі прихильники можуть похвалитися здоровим кольором обличчя й веселою вдачею.
Але УВАГА! Гарбуз (у будь-якому вигляді – сирий чи термічно оброблений) не можна вживати у разі гастриту зі зниженою кислотністю, відкритої виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Варто зважити й на те, що гарбуз не рекомендують до споживання при підвищеному цукрі крові.

Хай тікає біль

М’якоть цього овочу має сечогінну, м’яку проносну дії, поліпшує обмін речовин. Також містить дуже багато цінного для дитячого організму вітаміну D. М’якоть, зварену з медом, вживають в їжу в разі хвороб сечового міхура, печінки, нирок, а також при серцево-судинних захворюваннях, що зумовлюють набряки. Гарбузова каша з медом та пшоном поліпшує функцію кишечника, підвищує діурез, посилює видалення хлоридів з організму. Особливо корисна вона за колітів.
Як сечогінний і жовчогінний засіб їдять сирий (по 0,5 кг на день), варений або печений (по 1,5–2 кг на день) гарбуз упродовж 3–4 місяців.
У разі екземи, алергійних висипань, опіків, лишаїв, вітиліго та інших запалень шкіри кашку зі сирої м’якоті гарбуза прикладають до уражених місць. Витримують 20 хв, потім шкіру протирають вершками, а через 30 хв обмивають теплою водою. Гарбузова кашка зі свіжої м’якоті прискорює дозрівання фурункулів і гнійників.
Людям, яким доводиться багато стояти упродовж дня, увечері рекомендують прикладати до ніг юшку з гарбуза, щоб зняти біль у стопах.
За безсоння, як заспокійливий засіб потрібно пити на ніч по 1/3 склянки гарбузового відвару з медом. Мед додають за смаком.
Анемія. 4–5 разів на день з’їдати по 20–150 г вареного гарбуза.
Від карієсу вживають по 500–600 г гарбуза на день, це забезпечує добову потребу організму у фторі.
У разі порушень обміну речовин, захворювань печінки, дискінезії жовчних шляхів слід вживати м’якоть плодів (сиру або варену) по 0,5 кг на добу і випивати по 1–2 склянки соку.
Коли болить голова, рекомендують до лоба та скронь прикладати м’якоть гарбуза.
У разі пієлонефриту, уретриту та гострого циститу доцільно вживати гарбузову кашу по 50 г двічі на день. Корисно додавати в кашу трохи меду.
За мастопатії натерту на тертці м’якоть гарбуза накласти на груди як компрес і тримати не менш як півтори години.

І до рота, і до носа

Дуже корисний і гарбузовий сік. Він зменшує токсикоз у вагітних, діє заспокійливо на нервову систему. Свіжий сік добре пити у разі хронічних закрепів, запалень сечовивідної системи, ниркової недостатності, геморою і нервових розладів. Його вживають як сечогінний засіб від набряків, спричинених захворюваннями серця і нирок. Гарбузовий сік добрий для  печінки, має жовчогінну, жарознижувальну дії, допомагає чоловікам підтримувати сексуальний тонус. П’ють гарбузового соку зазвичай по 1–2 склянки на день.
У разі зубного болю закапувати в ніс по 4–5 крапель свіжого соку гарбуза.
Камені в нирках і жовчному міхурі розчиняє і з часом виводить свіжий сік гарбуза, якщо пити його упродвж тривалого часу натще по склянці на прийом.
Простатит: пити сік по 1 склянці двічі на день.
У разі захворювань печінки та нирок п’ють свіжий сік гарбуза по 1 склянці на день натщесерце. Можна розділити цю дозу на три частини і випивати її за півгодини до їди.
За колітів, що супроводжуються закрепами слід випивати по 0,5 склянки гарбузового соку на ніч.
У разі захворювань серця, набряків: сік гарбуза пити по 0,5 склянки на добу.
За опіків допомагають компреси з соку.
У разі токсикозу та безсоння п’ють на ніч свіжий гарбузовий сік з медом. На 0,5 склянки соку беруть 5–7 г меду.

Геть глисти!

Гарбузове насіння з давніх часів використовували в народній медицині як протигельмінтний засіб, у разі захворювань сечостатевих органів, особливо за спазмів, що утруднюють сечовипускання, при нестачі цинку в організмі, яка проявляється зазвичай вуграми на шкірі та себореєю.
Глисти стрічкові. На 300 г насіння – 15 г меду і 40–50 мл води (доза для дорослих). Сухе насіння гарбуза обчистити від шкірки, не пошкоджуючи тонкої зеленої оболонки, розтерти невеликими порціями в ступці, доливаючи по краплі води, потім додати мед. Всю дозу з’їсти натщесерце по 1 ч. л. упродовж години. Через 3 години прийняти проносне, а ще через 30 хв зробити клізму.
Для трирічних дітей доза – 50 г насіння, 4 років – 70 г, 5–7 років – 100 г, 8–9 років – 120 г, 10–12 років – 150 г. Дози води і меду змінюються в тій самій пропорції. Насіння гарбуза з медом вживають кілька разів упродовж 2–3 днів. Перед початком лікування рекомендується приймати їжу в перетертому вигляді (перетерті супи, овочеві пюре), а також вживати кисіль, черствий хліб і т.п., вечеря має бути легкою. На ніч слід приймати проносне (рицинова олія забороняється).
У разі хвороб нирок і сечового міхура з гарбузового та конопляного насіння готують лікувальне «молоко»: по 1 склянці кожного насіння розтерти у керамічному посуді, поступово підливаючи 3 склянки окропу, потім процідити й відтиснути. Отримане «молоко» випивають упродовж дня. Цей засіб особливо показаний у тих випадках, коли в сечі міститься кров або коли сечовипускання затримується через спазми.
Для зміцнення мускулатури сечового міхура і нормалізації його функцій рекомендують щодня з’їдати по 2–3 ст. л. обчищеного гарбузового насіння.
Стенокардія. За нападів болю їдять гарбузове насіння. Цей простий засіб швидко знімає біль навіть за тяжких нападів.
Сушене гарбузове насіння дуже корисно їсти чоловікам з початковою стадією простатиту, для цього слід щодня натщесерце вранці і ввечері з’їдати по 20–30 насінин.

Помічне для личка

Щоб позбутися вугрів, звузити пори й усунути жирний блиск на лобі і крилах носа, корисно протирати обличчя шматочком гарбуза.
Для жирної шкіри: до 3 ст. л. кашки вареного гарбуза додати яєчний жовток і 1 ч. л. меду. Нанести теплу маску на обличчя на 10–15 хв, потім змити холодною водою.
Для сухої шкіри: 2 ст. л. вареного гарбуза розім’яти, а потім ретельно перемішати з 1 ст. л. маслинової або іншої олії. Нанести маску на обличчя на 20 хв, змити прохолодною водою.
Пігментні плями: розтерти з водою в ступці сире насіння гарбуза у співвідношенні 1:1, отримане молочко змішати з медом. Накласти суміш на обличчя і тримати півгодини.
Для чутливої шкіри: змішати 1/3 склянки гарбузового соку з 3 ст. л. вівсяного борошна, додати 1 яєчний жовток і 1 ст. л. меду. Всі компоненти ретельно перемішати, а потім збити з допомогою міксера. Нанести маску на очищену шкіру обличчя на 15 хв, після чого змити теплою водою.

Страви з гарбуза: і смачно, і корисно

Гарбуз традиційно використовують для приготування других страв. Його також можна додавати в овочеві супи і подавати як закуску.
Гарбуз, запечений в горщику.
З гарбуза знімають шкірку і ріжуть на невеликі шматочки. Пересипають цукром, ваніліном і залишають на кілька хвилин. Горщик змащують маслом і кладуть у нього порізаний гарбуз, заливають вершками і ставлять у духовку на 1 годину, після чого горщик з гарбузом виймають і охолоджують. Цю страву ліпше вживати охолодженою.
Кисіль із гарбуза.
Взяти 500 г гарбуза, 0,5 л молока, 3 ст. л. цукру, 1,5 ст. л. картопляного крохмалю, сіль і ванільний цукор за смаком.
З гарбуза знімають шкірку і подрібнюють на дрібній тертці. Картопляний крохмаль розводять холодним молоком і виливають у гаряче молоко. Перемішуючи, доводять до кипіння. Додають за смаком ваніль, цукор, трохи солі, потертий гарбуз. Усе перемішують і доводять до кипіння. Розливають і охолоджують.
Гарбуз смажений.

З гарбуза знімають шкірку, нарізають скибочками, солять, обкачують у борошні і смажать на сковорідці в олії до готовності.
Гарбуз печений.

Цілий гарбуз кладуть на деко, ставлять у духовку і запікають. Готовий гарбуз розрізають на шматки, видаляють насіння, зрізають шкірочку і подають, поливши сметаною.
Гарбуз із яйцями.

Ріпчасту цибулю нарізають і трошки обсмажують в олії. Гарбуз, з котрого попередньо зняли шкірку, нарізають кубиками, солять і тушкують разом із цибулею. Коли гарбуз стане м’яким, його заливають яйцями і запікають у духовці.

Автор дякує за сприяння у підготовці матеріалу дієтологу Зоряні Заваді.

Коментарі

Позначки: ,