У Садового транспортну проблему Львова хочуть вирішити кількістю автобусів

Суспільство 11 Грудня, 2017 678

Навіть після одночасної закупівлі 100 нових великогабаритних автобусів ситуація кардинально не поліпшиться

Кілька місяців тому мав цікаву розмову з водієм львівського автобуса, якого власники маршруту зі старого автобуса малого класу перевели на автобус середнього класу. На мої слова, мовляв, тепер ви тепер керуєте гарною, новою, зручною машиною, він відповів, що автобус хоч і новий, однак йому відразу наростили план, а зібрати пасажирів є проблемою.

Минулого тижня ЛМР ухвалила рішення про виділення коштів на закупівлю величезної кількості автобусів у 2018 році. При цьому, якщо раніше планувалось купити 60 автобусів великого класу та 60 середнього, то тепер, – хвалиться Андрій Садовий, – місто вирішило відмовитись від закупівлі автобусів середнього класу, натомість купити одразу 100 великих автобусів. Адже за ціною такі автобуси не набагато дорожчі, натомість можуть перевезти за один раз значно більше пасажирів. Транспортна проблема, як випливає із слів тричі міського голови, буде вирішена раз і назавжди.

На перший погляд, воно і справді виглядає дуже привабливо, особливо з точки зору пасажира. У великому автобусі не треба стояти на одній нозі, можна їхати з комфортом, швидко і зручно дістаючись до пункту призначення.

Однак, це тільки на перший погляд… Насправді є чимало підводних каменів, які змушують сумніватись у правильності обраної стратегії.

Найперше. Масова закупівля великих автобусів у Львові вже була – до Євро-2012 місто придбало велику партію ЛАЗів. І навіть у перший рік особливого полегшення транспортної проблеми не відчулось. Не кажучи вже про те, що в зовсім короткому часі більшість тих автобусів опинились під парканом. Однак припустимо, що цього разу і виробники, і чиновники, які купуватимуть товар, проявлять сумління і пустять на дороги міста якісні автобуси.

100 великих автобусів – це орієнтовно близько 10 маршрутів. При тому, що зараз у місті маршрутів є близько 60. Частину наявних на нині автобусів протягом 2018 року доведеться списати – свій ресурс вони вже вичерпали. Тобто – це не плюс 100 автобусів, а суттєво менше. причому цю цифру зараз важко спрогнозувати. Хоча, добре, – певне полегшення таки буде.

А зараз повернімось до водія маршрутки, про якого я згадував. Великий автобус – це більші експлуатаційні витрати, зокрема на пальне. Так сталось, що у нашій країні міський транспорт вважається соціальною послугою. Відповідно тариф перевізники визначають не на власний розсуд, а після довготривалої процедури його погодження. У підсумку, після багатомісячних суперечок між різноманітними структурами, перевізникам встановлюють тариф, як щось середнє між їхніми запитами та можливостями пасажирів.

Плюс величезна кількість пільговиків, яких потрібно возити, однак витрати на це держава не покриває повністю. І тут з’ясовується, що великогабаритний автобус часто возить повітря – 100% наповненість він має хіба-що в годину пік. Натомість решту часу возить кількох пасажирів і… повітря. Отож запровадивши великі автобуси, у львівській міськраді створили передумову для чергового підвищення тарифів.

“Але ж великий автобус одразу забере багато пасажирів і вирішить транспортну проблему” – скажете ви. Частково так, але транспортна ситуація у місті не така проста і однозначна, як це видається на перший погляд. Адже автобуси великого класу потрібні там, де є великий і стабільний пасажиропотік. У будь-яку пору року та в будь-яку годину дня. А ми маємо віддалені та відносно малозаселені райони міста, передусім з малоповерховою забудовою. Пускати туди великогабаритні автобуси – нерентабельно, позбавляти їх мешканців транспортного сполучення – несправедливо.

Але це – не єдина ситуація, коли потрібні автобуси малого та середнього класу. Як би там не було, але транспортна схема потребує постійних змін – десь кількість пасажирів зростає, десь, можливо, і зменшується… Виникають нові об’єкти, які потребують чи то нових маршрутів, чи то змін існуючих. І відкривати нові маршрути великогабаритними автобусами є доволі ризиковане з економічної точки зору заняттям. Адже, як кажуть перевізники, новий маршрут треба “накатати”.

І це ще, далебі, не все. Нові автобуси потрапляють в наявну транспортну ситуацію з численними заторами, вузькими вулицями тощо. На жаль, міська влада наразі не запропонувала ефективного вирішення цієї проблеми. Класична ситуація – вулиці Івана Франка та Підвальна де корок є практично перманентним. А тепер сюди додасться ще якась кількість великогабаритних автобусів. Або ж район університету. Багато років тому там була кінцева зупинка тролейбусів N9 та 10. Після цього там додались тролейбуси N2, 7, 12, 20 (частина з них зчленовані), окрім цього – кінцеві зупинки автобусів N 2-А (великогабаритні), 33 та 38. Водночас стихійний паркінг автомобілів від Університетської до вулиці Словацького…

На жаль, і в спальних районах Львова ситуація не набагато ліпша.

Понад те, своїми містобудівними рішеннями міська рада тільки ускладнює ситуацію. Адже нові супермаркети у центрі чи в його найближчих околицях тільки притягують додатковий транспорт і, відповідно, збільшують корки.

Власне всі ці чинники і змушують сумніватись, що навіть після одночасної закупівлі 100 нових великогабаритних автобусів ситуація кардинально поліпшиться.