У Львові вперше презентується Вроцлавська графічна школа
Прізвище польського дипломата та великого шанувальника мистецтва Маріуша Казани (який разом з іншими представниками польської еліти трагічно загинув в авіакатастрофі президентського літака 10 квітня 2010 року під Смоленськом) українці навряд чи би запам’ятали, якби не одна подія. Уже шостий рік поспіль у Львові на базі Львівської національної галереї мистецтв відбувається графічний конкурс “Індекс Маріуша Казани”, який організовує Генеральне консульство Республіки Польща у Львові.
Усупереч недавнім публічним обурливим заявам окремих представників сусідньої держави, що зворохобили українське суспільство і аж ніяк не сприяють покращенню українсько-польських стосунків, “Індекс Маріуша Казани” має цілком інше смислове навантаження. Він – окрім вшанування пам’яті вартісної людини — працює також на те, щоб ми пізнавали один одного, поважали і любили. Властиво, на те, що для цього чоловіка було справді важливим.
“Мистецтво – це мова любові і мова душі насамперед, — говорив на відкритті виставки графіки “Вроцлавська школа графіки” у галереї Гері Боумена консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові Мар’ян Орліковський. – Мистецтво політики – дещо інше. Подекуди там такі думи, які в художньому мистецтві неприсутні”.
Цілком логічно. Бо недаремно саме мистецтво вважають найкращим послом миру у світі.
Ви скажете, а чому про виставку “Вроцлавська школа графіки” ми говоримо в контексті конкурсу “Індекс Маріуша Казани”? Бо так первісно було замислено, що оголошення переможця конкурсу (а ним стає студент чи випускник саме Львівської національної академії мистецтв) завжди відбувається на виставці, яка знайомить львів’ян з різними школами графіки Польщі. Вроцлавська графічна школа, до речі, у Львові презентується вперше.
19 польських художників-графіків, які пов’язані з кафедрою графіки Академії образотворчого мистецтва ім. Євґеніуша Ґепперта у Вроцлаві, презентують свої пошуки і свої імена, які для львівських шанувальників мистецтва переважною більшістю звучать уперше. Варте уваги, що графіка в Польщі (на відміну від України) посідає в творчому житті держави дуже вагоме місце – відтак вона є присутньою в усіх польських академіях мистецтв. А тому побачити, які творчі завдання розв’язують художники-графіки у Вроцлаві, як за допомогою традиційних технік, так і цифрового мистецтва (воскресивши в пам’яті, що привозили до Львова у попередні роки художники-графіки Кракова та Варшави), порівняти з тим, що маємо в себе – справді момент для зближення і подальшого руху.
Варте уваги, що до експозиції виставки “Вроцлавська графічна школа” увійшла також робота переможиці “Індексу Маріуша Казани”. А найкращою журі (куди входить також вдова Маріуша Казани Барбара Казана) визнало роботу студентки 5-го курсу ЛНАМ Євгенії Любчик. Важливо те, що лауреат конкурсу – уже традиційно – не тільки отримує диплом та грошову відзнаку, а також можливість упродовж місяця вивчати графічний дизайн у Варшавській академії мистецтв та право мати персональну виставку у Львові.
До речі, на відкритті експозиції “Вроцлавська школа графіки” Барбара Казана розповіла, що Фонд імені її чоловіка, де вона є президентом, активно пропагує українських переможців конкурсу “Індекс Маріуша Казани” як у самій Польщі, так і в світі.
“Я дуже щаслива, що отримала нагоду освоїти нюанси мистецтва графіки десь іще, — поділилася Євгенія Любчик з 4studio. — Хоча інший досвід намагаюся перейняти уже не вперше – не так давно була учасником навчальних студій Павла Макова. Графіка мені страшенно подобається. Насамперед тим, що вона відображає плинність часу. А також тим, що в ній, як молодий художник, почуваю себе справді найкраще”.
“Щоб займатися графікою, зокрема в Україні, треба мати здоровий фанатизм, — поділився міркуваннями на тему відомий художник-графік Богдан Пікулицький. – І те, що роблять організатори конкурсу – докладаються, аби наші студенти творчо не спали”.
Фото Ярини Коваль
