«Великий Трускавець»: ОТГ з п’ятьма селами утримуватимуть в основному трускавчани

Оскільки реформа децентралізації вийшла на фінішну пряму, трускавчанам важливо розуміти у якому форматі буде створена територіальна громада з центром у місті-курорті і наскільки вона виявиться економічно спроможною.

Як пише “Четверта студія”, про це йдеться у публікації сайту “Джерела Трускавця”.

Самодостатню модель Трускавецької ОТГ у складі Трускавця, Станилі і Модрич було запропоновано У 2015 році рішенням Кабміну України. При її напрацюванні взяли до уваги показники наповнення бюджетів  населених пунктів, видатки на утримання комунальних закладів, інвестиційну складову на розвиток громади тощо. Однак  сільські ради Станилі і Модрич тоді виявилися не готовими до об’єднання, згоди не дали.

А у 2016 році міський голова Андрій Кульчинський виступив з ініціативою «Великого Трускавця», запропонувавши приєднання до міста, окрім зазначених двох сіл, ще й Уличного, Доброгостова та Орова. Трускавецький мер жодними цифрами не оперував, з мешканцями не радився, громадських слухань не проводив. Очевидно, послуговуючись власною фантазією та меркантильними інтересами певних осіб, активно лобіював і лобіює саме таку модель територіальної громади.

Про формат «Великого Трускавця» сьогодні відомо небагато, розрахунок фінансової спроможності такої ОТГ мерія не оприлюднює. Тому озвучуємо лише ті цифри, які отримали з відкритих джерел: площа у порівнянні з нинішньою площею Трускавця зросте у 100 разів  – до 200 кв км, населення збільшиться на 10 тисяч, 79 закладів: школи, садочки, клуби ФАПи – будуть на утриманні органу місцевого самоврядування.

Що стосується спільного бюджету ОТГ, то  в основному він наповнюватиметься трускавецькими платниками податків – частка їхнього внеску у консолідовані надходження становитиме понад 80%!

Такий прогноз і графічні матеріали щодо можливостей «великої» Трускавецької громади, оприлюднив торік радник з питань децентралізації Тарас Баранецький. Так фактичні надходження місцевого бюджету в розрахунку на 1 мешканця Трускавця у 2017 році становили 9 тис грн, у Станилі і Модрич:  6-7,5 тис грн на одного мешканця, у решти населених пунктів – 1,5-3 тис грн на одного мешканця!

На карті межі Трускавецької ОТГ згідно з рішенням уряду 2015 року окреслені синім кольором

Отже, саме трускавецькі платники податків нестимуть найбільше навантаження, наповнюючи консолідований бюджет об’єднаної громади. Однак, ні міський голова, ні депутати таку інформацію до трускавчан не доносять, ігноруючи основний принцип формування ОТГ – збільшення громад відбувається з урахуванням думки мешканців!

Нагадаємо, що трускавецький мер минулого тижня відхилив петицію з вимогою провести громадські слухання щодо формату Трускавецької ОТГ. У відмові пан Кульчинський стверджує, що депутати у 2016 році підтримали звернення в ЛОДА щодо формату «Великого Трускавця» після обговорення на комісіях  з залученням громадськості. Що, м’яко кажучи, є неправдою. Однак до постійних маніпуляцій, які тиражує Андрій Богданович, не звикати. Це явище набуло системного характеру.

Тож треба брати ініціативу в свої руки й скликати слухання громади, де визначитися, який формат Трускавецької ОТГ підтримують трускавчани.

Довідка. В Україні процес децентралізації розпочато 2014 року з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації.

За 4 роки реформи було створено 882 ОТГ. Уряд визначив підтримку реформи децентралізації  одним з пріоритетних напрямків. Об’єднані громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення, зокрема – зарахування до місцевих бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Обов’язковим при плануванні створення ОТГ є визначення  ресурсних можливостей громади для економічного та соціального розвитку і можливості забезпечити надання якісних послуг жителям.