28 років злетів та падінь: чим жила незалежна Україна (ФОТО, ВІДЕО) - Четверта студія

28 років злетів та падінь: чим жила незалежна Україна (ФОТО, ВІДЕО)

Програми 24 серпня, 2019 30

Фото: "Прямий"

За ці роки країна пережила становлення як парламентсько-президентська республіка, обрала п’ять президентів, ввела національну валюту і зайняла своє місце на міжнародній арені

24 серпня Україна відзначає 28 років незалежності. За ці роки країна пережила становлення як парламентсько-президентська республіка, обрала п’ять президентів, ввела національну валюту і зайняла своє місце на міжнародній арені.

Як становилась Україна у матеріалі “Прямого”.

Історичний документ, що поклав початок існуванню незалежної України ухвалили 24 серпня 1991 року Верховною Радою. Його підтримала абсолютна більшість депутатів. До проголошення незалежності була ухвалена декларація про державний суверенітет та спроба державного перевороту ДКНС. Для підтвердження Акту про проголошення незалежності України Верховна Рада ініціювала проведення 1 грудня 1991 року республіканського референдуму. У списки для голосування було внесено 37 мільйонів 885,6 тисячі осіб, а в самому голосуванні брали участь 31 мільйон 891,7 тисячі осіб (84,18%). Незалежність підтримали 90,32% учасників референдуму – 28 мільйонів 804,1 тисячі осіб. Фактично, саме результати цього референдуму і послужили фактором остаточного розвалу СРСР.

В цей же день в Україні були проведені вибори президента. За пост боролися колишній секретар ЦК КПУ і голова Верховної Ради Леонід Кравчук і представник опозиційного до радянської влади Народного Руху В’ячеслав Чорновіл. За результатами голосування першим в історії незалежної України президентом став Кравчук, набравши 61,59% голосів.

У 1992 році визначено державну символіку: музичну редакцію гімну “Ще не вмерла України”, синьо-жовтий прапор та герб – малий тризуб.

А вже 1 грудня 1992 відбулось відмежування інтернет-сегменту: народився домен .UA. Джонатан Постел (IANA) делегує домен першого рівня .UA Олегу Волощуку та Ігорю Свиридову.

Також у 1992 році розпочалась приватизація держпідприємств, метою якої було роздержавлення власності та перехід з командно-адміністративної до ринкової економіки. Власність держпідприємств уряд оцінив в астрономічну суму – понад 520 трильйонів карбованців, тобто один ваучер коштував в 1993 року 10 млн 50 тисяч крб. Але вже до кінця року ці гроші перетворилися в ніщо через кратну інфляцію.

Найбільший страйк шахтарів відбувалася з 7 по 20 червня 1993 року. Приводом для його початку стало багатократне (в 3-5 разів) підвищення цін без відповідної індексації заробітної плати. Але шахтарів висунули керівництву країни не лише економічні, а й політичні вимаоги – референдум про довіру президенту. Верховна Рада України тоді пішла мітингувальникам назустріч і виконала їх вимогу – призначила на 26 вересня 1993 року консультативний референдум про недовіру президенту і парламенту. Після переговорів з чинним тоді президентом Леонідом Кравчуком Рада скасувала референдум і призначила дострокові президентські і парламентські вибори.

Національна кінематека України презентує проєкт “Невідома Україна”, що складається зі 108 документальних фільмів. У науково-пізнавальній програмі – історія від неоліту до незалежності. Основним слоганом проєкту став вислів українського поета Максима Рильського: “Хто не знає свого минулого, той не гідний свого майбутнього”. Задля зйомок циклу було проведено кропіткий пошук в архівах, спецхранах, фондах наукових бібліотек, приватних зібраннях. Знайдено дуже рідкісні документи, збережені українською діаспорою та істориками багатьох країн світу. Уважний аналіз і порівняння даних дали змогу авторам поставити кожний фільм циклу на міцний фундамент незаперечних фактів.

16 червня 1993 року в Україні запроваджено мобільний зв’язок і здійснено перший дзвінок з мобільного телефону. Першою компанією на ринку мобільного зв’язку стала компанія UMC (Ukrainian Mobile Communications — Український мобільний зв’язок, тепер — Vodafone Україна). Як згадує перший міністр зв’язку України Олег Проживальський: “Перший дзвінок по мобільному телефону – це був дуже хвилюючий момент – Леонід Макарович Кравчук перерізав телефонний провід, що символізувало старт розвитку мобільного зв’язку в країні, і кілька хвилин поспілкувався по мобільному телефону з нашим послом у Німеччині”.

3 вересня 1993 підписав Масандрівські угоди, які стосувалися подальшої долі розміщених на території України Чорноморського флоту та ядерної зброї. Після того Кравчук погодився на дострокові вибори глави держави, які призначені на липень 1994 року. Перелік угод: Протокол про врегулювання проблем Чорноморського флоту. Основні принципи утилізації ядерних боєзарядів стратегічних ядерних сил, що дислоковані в Україні.  Угода між Урядом Російської Федерації та Урядом України про утилізацію ядерних боєзарядів. Угода між Україною та Російською Федерацією про порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів Стратегічних Сил, розташованих на їхніх територіях. З цього почався етап денуклеаризації України, який продовжував уже інший президент. 10 січня 1994 року Україна відмовилася від ядерної зброї. Великі держави домовилися, що весь ядерний арсенал колишнього СРСР перейде під контроль Росії. Україна деякий час йшла від відповіді на питання, чи буде віддавати вона свої ракети, чим викликала роздратування не тільки у Росії, але і у США. З обох сторін чинився жорсткий тиск і, врешті-решт, Кравчук підписав відмову. Країна, що мала третій у світі після США і Росії ядерний потенціал, добровільно віддала росіянам боєголовки і крилаті ракети, підірвала пускові шахти, а 43 стратегічні супербомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС пішли на металобрухт. У грудні 1994 року лідери України, Росії, США і Великобританії підписали Будапештський меморандум – меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цим меморандумом Україні гарантувалася повага її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, припинення політичного, економічного або військового зазіхання на її територіальну цілісність і політичну незалежність.

 

10 липня 1994 року, з результатом в  52,15 % у другому турі, президентом України обрано Леоніда Кучму. Найбільше Кучму підтримали в Криму і Севастополі — 89,7 та 91,5 %, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2,5-3,5 % голосів. З шести суперників головним конкурентом на виборах став на той час чинний президент — Леонід Кравчук, набрав у першому турі 37,92 %, а у другому — 45,1 % голосів. Під час інавгурації Кучма першим приніс присягу на Пересопницькому Євангеліє. Ця традиція існує і досі.

У 1994 році починають видавати перші паспорти громадянина України нового зразка, а також паспорти для виїзду закордон.

Окрім того 1994 рік – це рік спортивних тріумфів. В 1994 році в норвезькому місті Лілігамер українська фігуристка Оксана Баюл здобула першу олімпійську медаль для України. Підняття українського прапора на церемонії нагородження довелося чекати 45 хвилин. Виявилося, що в організаторів не виявилося гімну України, бо ніхто не очікував на перемогу українських спортсменів. Організатори запропонували поставити замість нього або гімн СРСР, або гімн Росії, або олімпійський гімн, але українська делегація відмовилась. У керівника української делегації фігуристів Людмили Михайловської була в готелі касета з українським гімном і вона помчала за ним. Внаслідок того дня вперше пролунав гімн України на Олімпійських іграх, але прапор України організатори примудрились підняти догори дригом. Після того випадку Баюл, отримуючи запрошення на офіційний захід, насамперед ставить умову — щоб були в наявності атрибути її країни. І всі її майстер–класи починаються з того, що під звуки українського гімну піднімається синьо-жовтий прапор.

Також у 1994 році український легкоатлет Сергій Бубка встановив світовий рекорд зі стрибків з жердиною на відкритому просторі. На стадіоні в італійському Систрієрі атлет стрибнув на висоту 6.15 метра. Цей рекорд на 1 см перевершив 15 лютого 2014 року на змаганнях “Зірки жердини” у Донецьку французький легкоатлет Рено Лавіллені, який стрибнув на висоту 6 м 16 см. Сергій Бубка спостерігав за змаганнями і щиро привітав нового рекордсмена.

У 1995 році Україна стає повноправним членом Ради Європи. Ще в 1992 році Верховна Рада України отримала статус “спеціально запрошеного гостя” в Парламентській асамблеї ради Європи (ПАРЄ), що дозволило українським депутатам брати участь у її роботі. У тому ж році Рада Європи доручила ПАРЄ підготувати висновок щодо ступеня готовності України до вступу до Ради. Але тільки в 1995 році висновок ПАРЄ щодо української заявки був позитивний. Після цього Комітет міністрів Ради Європи одноголосно затвердив резолюцію про приєднання України в якості 37-го члена. Отримавши членство в Раді, Україна не тільки декларувала свою приналежність до європейської сім’ї народів, а й взяла на себе ряд зобов’язань в сфері реформування чинного законодавства на підставі норм і стандартів Ради Європи.

31 серпня з російського космодрому “Плесецьк” було запущено перший український штучний супутник “Січ-1”. Розробляв супутник ДержКБ “Південне” імені Янгеля. Основними завданнями супутника були: контроль стану рослинності, забруднення ґрунту та внутрішніх водойм, контроль межі та стан снігового пласту, льодове розвідування, дослідження фізико-геологічних структур, дослідження планетарного розподілу електричних полів та струмів, дослідження конвективних рухів іоносферної плазми, виявлення електромагнітних випромінювань, викликаних сейсмічною активністю Землі, дослідження впливу інфразвуку на іоносферу, експерименти з наземними джерелами потужного акустичного випромінювання, модифікація плазми навколо космічного апарату — телеметричним випромінюванням бортового передавача, а також порівняння незалежних експериментальних методик виміру густини електричного струму у іоносфері.

29 грудня 1995 року було відкрито перший метрополітен в незалежній України. Це стала “підземка” міста Дніпро. Дніпровський метрополітен складається лише з однієї лінії, Центрально-Заводської, на якій збудовано шість станцій. Початковим проектом передбачалося спорудження лінії завдовжки 11,8 км із дев’ятьма станціями. Довжина ліній метрополітену — 7,8 км, ширина колії — 1524 мм, довжина посадкових платформ — 102 м. Час руху в один бік становить 14 хвилин. Інтервал руху поїздів — від 10 до 16 хвилин, у години “пік” — від 4 до 7 хвилин.

28 червня 1996 року Україна отримала Конституцію. Основний закон приймали майже добу – з 10 ранку 27 червня до 6 ранку 28 червня. Ухваленню основоного документа передувала боротьба між головою Верховної Ради Олександром Морозом і президентом Леонідом Кучмою. Президентські соратники в березні 1996 року запропонували свій варіант Конституції, який зводив до нуля повноваження парламенту, перетворюючи його в двопалатний. Президент пригрозив Морозу, що винесе цей проект на референдум, і той погодився на ухвалення якогось компромісного варіанту. Компроміс був, звичайно, на користь Кучми – президент тепер повністю контролював уряд (призначаючи і знімаючи міністрів) і регіони (знімаючи і призначаючи голів ОДА). Зате парламент залишився однопалатним і зберіг своє життя до чергових виборів березня 1998 року.

У вересні 1996 року Україна отримала власну національну валюту – гривню. До цього в Україні функціонувала тимчасова валюта – український карбованець або купоно-карбованець. Саме карбованці стали жертвою інфляції в результаті економічної кризи перехідного періоду. У 1995 році економічна ситуація в країні стабілізувалася, що дозволило ввести в обіг державну валюту України – гривню, перші зразки якої виготовили в Канаді ще в 1992 році. Грошова реформа проводилася з 2 по 16 вересня 1996 року. У перший її день за встановленим курсом було переведено у гривні ціни, тарифи, зарплати, стипендії та пенсії, гроші на рахунках підприємств і заощадження українців. Курс тоді залишав 100000 крб за одну гривню. У ці дні в обороті були і обидві валюти, а вже з 16 вересня єдиним законним платіжним засобом в Україні стала гривня.

У лютому 1996 року Україна отримала від Британії наукову антарктичну станцію “Фарадей”, що отримала нову назву – “Академік Вернадський”. Україна придбала станцію за символічну суму в один фунт стерлінгів, після того, як в 1992 році, Росія відібрала собі всі антарктичні наукові станції СРСР. Перша експедиція пройшла успішно. За високий професіоналізм, виявлений в екстремальних умовах Антарктики при виконанні завдань Першої української антарктичної експедиції указом президента України у квітні 1998 року орденом “За заслуги” ІІІ ступеня нагороджено Г. П. Міліневського (начальника станції), орденом “За мужність” ІІІ ступеня В. Г. Бахмутова (геофізика) і Л. С. Говоруху (гляціолога). На станції залишилась пам’ятка зі списком учасників Першої антарктичної експедиції.

У 1997-му в Україні з’явився перший космонавт – ним став 46-річний полковник ВПС Леонід Каденюк, уродженець Буковини. Свій 16-добовий політ він здійснив на американському шатлі “Колумбія”, тому самому, що в 2003-му вибухнув під час посадки разом з екіпажем. Після повернення Каденюк не став по популярності “українським Гагаріним”, але широко відомий і донині. Злітавши в космос, він зайнявся політикою, був депутатом Верховної Ради і радником прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

5 листопада на каталонському стадіоні “Камп-Ноу” відбувся матч-відповідь групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА 1997—1998 між іспанською “Барселоною” та київським “Динамо”.  Динамівці під керівництвом легендарного Валерія Лобанськового перемогли “блау-гранас” на їх же полі з розгромним рахунком 4:0. Тоді у воротах каталонців розписався тричі Андрій Шевченко, а фінальний гол забив Сергій Ребров. Це була одна з найбільших перемог киян у єврокубках за всю історію клуба.

Стабільність і зовнішнє благополуччя економіки протягом усього 1997 року плавно перетекли в глибоку кризу 1998 року. Почалося все в Росії, яка на той час нагромадила величезний борг, збудувавши гігантську піраміду короткострокових позик. 17 серпня Кремль визнав свою нездатність розплатитися за боргами, оголосивши дефолт. Курс рубля впав в чотири рази, банківська система опинилася на межі розвалу. Але і українській економіці, тісно “переплетеній” з економікою сусідів, було несолодко. Ситуацію ускладнили заходи Нацбанку, спрямовані на обмеження грошової маси в країні, які залишили підприємства без вільних коштів, за чим, природно, пішла криза неплатежів, в тому числі і в бюджет, а паралельно впали світові ціни на основний експортний продукт – сталь.Тоді уряд змусив банкірів відмовитися на час від отримання виплат по держпозиках, а з нечисленними іноземними власниками домовилися про відстрочку платежів. І краху фінансової системи уникнути вдалося, так само як і оголошення дефолту. Але без втрат все одно не обійшлося – оскільки вичерпалось таке потужне джерело поповнення бюджету, як облігації держпозики, країна зіткнулася з платіжним дефіцитом. Грошей не вистачало ні на що – ні на зарплати, ні на пенсії, ні, тим більше, на утримання курсу гривні. У підсумку, гривню вирішили поступово девальвувати, одночасно створюючи труднощі тим, хто хотів купити валюту. До кінця року курс впав майже в два рази. Економіка країни перебувала в жорстокому ступорі і кризі неплатежів. Виходила з цього стану України ще кілька наступних років.

У 1998 році з конвеєра українсько-корейського “АвтоЗАЗ-ДЕУ” зійшов перший модифікований автомобіль “Таврія-Нова”. Модифікація “Таврія Нова” — це повністю модернізований автомобіль, в конструкцію якого в рамках українсько-корейського підприємства “АвтоЗАЗ-ДЕУ” в 1998 року, з метою поліпшення техніко-експлуатаційних показників і усунення виявлених недоліків було внесено близько 300 змін. Модернізації були піддані практично всі вузли та агрегати.

23 серпня 1998 року засновано вищу відзнаку України – звання “Герой України”. Нагорода присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Героєві України вручається орден “Золота Зірка” за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — за визначні трудові досягнення. Перший нагородженим звання “Героя України” став очільник Національної академії наук академік Борис Патон.

25 березня 1999 року український політик та дисидент, один з засновників Народного Руху Вячеслав Чорновіл загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Вже наступного ранку, не дочекавшись висновків експертів, керівник МВС Юрій Кравченко заявив, що це — нещасний випадок, і іншої версії слідство не розглядатиме. Перший свідок трагедії — один з лідерів Руху, майбутній кандидат у Президенти Геннадій Удовенко чомусь теж не зміг надати чіткої картини побаченого ним — лише наголошував на нещасному випадку. Соратники В. Чорновола та його син Тарас Чорновіл, патріотично налаштована громадськість вважають його загибель політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів.

Восени 1998-го Генпрокуратура завела п’ять кримінальних справ, в яких так чи інакше фігурував екс-прем’єр-міністр України Павло Лазаренко. У парламенті з дня на день очікувалося подання ГПУ про зняття з нього недоторканності. Проте 2 грудня 1998 року його затримала швейцарська поліція при спробі в’їхати в цю країну по панамському паспорту. В Україні стали обговорювати питання про екстрадицію Лазаренка, але його тим часом випустили під заставу в 3,5 млн доларів. На початку лютого 1999 року ГПУ все ж внесла в Раду подання на Лазаренка. Екс-прем’єр отримав проти себе 310 голосів. Але, як виявилося, Лазаренка вже в Україні немає. Через три дні його затримали в аеропорту Нью-Йорка за порушення візового режиму. Він тут же оголосив, що просить політичного притулку в Штатах, і до рішення суду з цього питання його помістили у в’язницю біля Лос-Анджелеса. Втім, у 2000 році Лазаренку були пред’явлені звинувачення в здирстві, відмиванні грошей і шахрайстві. Слідство тривало ще шість років і закінчилося вироком в 9 років позбавлення волі.

Україна здійснює перший космічний морський старт. Міжнародний консорціум “Сі Лонч” до складу якого увійшли Україна, Норвегія, США та Росія створив плавучий космодром “Одіссе” для запуску ракет “Зеніт-3SL”. Перший старт здійснено 27 березня 1999 року з демонстраційним супутником DEMOSat як корисним вантажем. Перший комерційний супутник DirecTV виведено на орбіту 9 жовтня 1999 року. Всього станом на квітень 2010 року здійснено 30 запусків, з яких лише 2 були невдалими.

28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз опублікував в українських ЗМІ низку аудіозаписів, зміст яких нібито свідчив про низку гучних злочинів. Одним із злочинів було вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Також плівки нібито відобразили процес тиску президента і його наближених на інших політиків і журналістів країни. В результаті в країні вибухнув так званий “касетний скандал”. Як стало відомо пізніше, аудіозаписи розмов президента вручив Олександру Морозу колишній майор держохорони президента Микола Мельниченко, який після скандалу отримав політичний притулок на території США. За словами Мельниченка, загальна тривалість зроблених ним записів розмов глави держави становить 300 годин.

“Касетний скандал” спровокував загальнонаціональну акцію протесту “Україна без Кучми”.  Перший протест було проведено 15 грудня 2000 року, в ньому брали участь 24 політичні партії та громадські організації, серед них Соцпартія, партія «Собор», УРП, Реформи і порядок, УНА-УНСО, Українська комуністична спілка молоді, Всеукраїнська партія трудящих та інші, як націоналістичні, так і деякі ліві партії. Учасники акції розбили наметове містечко у центрі Києва з вимогами відставки президента країни й керівників силових відомств, проведення незалежної експертизи у справі зниклого журналіста Георгія Гонгадзе (гасло “Хочемо правди”). У 2001 році прем’єр-міністр Віктор Ющенко звільнений з посади і в наступному році долучився до опозиції.

У березні 2000 року Кабмін прийняв постанову про припинення експлуатації Чорнобильської АЕС. Зупинку перетворили в шоу: 15 грудня о 13.15 глава держави зі столичного Палацу “Україна” віддав відповідну команду, глядачі в прямому ефірі спостерігали за поворотом ключа, який зупиняє третій реактор. 1-й блок був зупинений в 1996-му, а 2-й блок – в 1999 році. На сьогоднішній день на ЧАЕС завершується спорудження нового безпечного конфайнмента, який накриє аварійний блок разом з саркофагом, який відслужив своє. Після герметизації конструкції всередині конфайнмента розпочнеться демонтаж конструкцій. Повне закриття ЧАЕС займе майже сто років.

У Києві відбудовують і відкривають для відвідувань Михайлівський Золотоверхий Собор і Успенський Собор. Храмовий комплекс зруйнований більшовиками у 1930-тих роках. Ініціатором відновлення соборів став відомий радянський та український письменник Олесь Гончар. На початку 1990-х років Українська Православна Церква Київського Патріархату розпочала збір коштів для відтворення собору. Грошей вистачило лише на початкові дослідження, стало зрозуміло, що без державної підтримки унікальну пам’ятку українського бароко не відбудувати.  9 грудня 1995 року президент України Леонід Кучма видав указ, який визначав відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря загальнодержавним пріоритетом. Першою постала дзвіниця в стилі українського бароко у первісному вигляді. Відкриття собору відбулося на День Києва 1998 року, за участю патріарха Київського і всієї Русі-України Філарета, який освятив монастир. Також були присутні президент Леонід Кучма, голова уряду Валерій Пустовойтенко та мер міста Києва Олександр Омельченко. У лютому 2001 року чотири фрагменти фресок XII століття Михайлівського Золотоверхого собору, що зберігалися в Ермітажі, передали Україні. У січні 2004 року Міністерство культури Росії ухвалило рішення про передачу Україні з Ермітажу семи фресок київського Михайлівського Золотоверхого собору, які опинилися в Росії, восени 2004 передачу фресок закінчили.

Наприкінці червня Україну відвідав Іоанн Павло II – поляк Кароль Войтила. Вперше за історію Святого Престолу його глава ступив на нашу землю. Він три дні провів у Києві та два – у Львові. І якщо в столиці заходи з його участю зібрали 200 тисяч осіб, серед яких було багато польських паломників, то на Галичині на папських літургіях побували близько двох мільйонів. Проти візиту активно виступали віруючі української православної церкви московського патріархату, напередодні в Києві протестували п’ять тисяч людей. Але обійшлося без ексцесів – було багато міліції, а по шляху проходження “папамобіля” вулиці розчищали від народу. І тільки невелика група “обороняла” Софійський собор і Печерську Лавру. І коли папа побажав відвідати Софію хоча б як приватна особа, його відрадили. Камінь спотикання між Ватиканом і Московським патріархатом – захоплення греко-католиками православних церков у Львові в 1992 році (УГКЦ говорила, що повертала храми, які у них відібрала після війни радянська влада).

4 жовтня над акваторією Чорного моря був збитий пасажирський літак Ту-154М російської компанії “Сибір”, що здійснював рейс за маршрутом Тель-Авів – Новосибірськ. На його борту перебували 78 громадян РФ та Ізраїлю – 66 пасажирів і 12 членів екіпажу, ніхто не вижив. За попередньою версією, яка досі викликає серйозні сумніви, літак був випадково збитий українською ракетою в ході військових навчань ППО в Криму. Після пуску вона була нібито помилково перенацілена на Ту-154, вибухнувши за 10,5 метрів над ним і відправивши на морське дно разом з людьми. Керівництво Міноборони заперечувало зв’язок між навчаннями і знищеним лайнером, але потім визнало вину, після чого між Україною, Росією та Ізраїлем було досягнуто тристоронньої угоди про виплату сім’ям загиблих компенсацій в розмірі 200 тисяч доларів за кожного загиблого. Однак виплати справили в режимі екс грата – у вигляді якоїсь благодійної допомоги, без фактичного визнання відповідальності за збитий літак. Остаточно винні в катастрофі на сьогоднішній день не встановлені.

7 жовтня 2001 року відбувся перший неофіційний політ українського гвинтокрила АК1-3 “Слава”. У створенні нової машини брали участь і фахівців з інших організацій і міст: всі аеродинамічні розрахунки тягової системи виконали вчені Харківського інституту льотчиків, міцнісні й ресурсні випробування лопатей проводяться в Харківському аерокосмічному університеті, допомога у виготовленні агрегатів головного редуктора надавалась моторобудівниками із Запоріжжя. Керував польотом заслужений льотчик-випробувач СРСР Полуйчик Станіслав Дем’янович. Він же офіційно підняв у повітря ЗА-6 12 жовтня 2001 року.

27 липня 2002 року на військовому аеродромі Скнилів у Львові на глядачів святкового авіашоу на честь 60-річчя створення 14-го авіакорпусу впав винищувач Су-27. Близько першої години дня літак під керуванням пілотів Володимира Топонаря і Юрія Єгорова, малюючи в повітрі “косу петлю з поворотом”, не зміг вийти з фігури, оскільки пролітав дуже низько над землею. Багатотонна машина зачепила дерево і, вдарившись крилом об бетон, почала ковзати уздовж землі через льотне поле, зачіпаючи на ходу людей. Падаючи, Су-27 зачепив демонстраційний літак, відірвав йому хвіст, і, впавши на землю, вибухнув. Пілоти встигли катапультуватися. Внаслідок трагедії загинули 77 людей, серед них 28 дітей. Всього в скнилівській катастрофі постраждали близько півтисячі людей, 12 залишилися інвалідами. Відразу після аварії було кілька версій її причин: помилка пілотів, відмова двигунів і халтурна організація польотів. Суд йшов три роки. Пілотів звинуватили в недбалості і невиконанні льотного плану. Єгорову дали вісім років (у 2007 році президент Віктор Ющенко скоротив йому термін до трьох, пілот вже на свободі), а Топонарю – 14 років. Після цього авіашоу в Україні заборонили.

Українець Руслан Пономарьов у 18 років стає наймолодшим чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ. Шахіст обійшов знаного гросмейстра, також українця Василя Іванчука. Згодом у складі збірної України Пономарьов двічі перемагав на шахових олімпіадах у 2004 і 2010 роках. Наразі шахіст проживає в Іспанії і займає 85 сходинку у світового рейтингу шахістів.

У кінці вересня 2003 року Росія без відома України почала будівництво дамби від російського Таманського півострова до українського острова Коса Тузла в Керченській протоці між Чорним і Азовським морями. Незважаючи на протести українського МЗС, будівництво велося в три зміни. Переговори між сторонами почалися тільки тоді, коли будівельники досягли українського прикордонного понтона. Будівництво дамби було припинене в листопаді за 102 метри від держкордону України за домовленістю прем’єр-міністрів України і Росії. У 2005 році Україна заявила, що Росія нібито визнала острів і води навколо нього українськими, але в РФ у відповідь повідомили, що “правовий статус острова Тузла залишається невизначеним”.

11 серпня 2003 Україна долучилась до міжнародної коаліції сил в Іраку. Участь підрозділів Збройних сил України в Іракській війні тривала до 9 грудня 2008 року. Ця закордонна військова операція є наймасштабнішою за всю історію незалежної України, постійна військова присутність в Іраку складала до 1690 військовослужбовців, а всього, військову службу в Іраку та Кувейті пройшло близько 6100 українців, 18 з яких загинуло і понад 40 отримали поранення. За час місії українські військові посприяли будівництву 14 шкіл, ремонту 7 дитсадків, 4 автошляхів та 3 ліній електропередач. Було відновлено 4 об’єкти водопостачання, медичну допомогу було надано майже 50 тис місцевим мешканцям.

28 травня 2003 форвард італійського клубу “Мілан” Андрій Шевченко успішно реалізовує пенальті у ворота туринського Ювентусу, принісши перемогу своєму клубу у Лізі Чемпіонів. Таким чином, Шевченко став першим українським футболістом, який став переможцем ЛЧ. За рік Шевченко отримає найпрестижнішу футбольну нагороду — Золотий м’яч. Досі він є єдиним українським футболістом, який отримав цю нагороду.

21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія України оголосила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими з перевагою в 3% переміг Віктор Янукович, який був на той час прем’єр-міністром. Прихильники основного суперника Януковича на виборах – Віктора Ющенка – і більшість іноземних спостерігачів вважали, що ця перевага Януковича в голосуванні було досягнуто за рахунок порушень на виборах. На наступний день по Україні прокотилася хвиля мітингів і мирних протестів, що отримала назву “Помаранчева революція”. У грудні Верховний Суд України визнав, що визначити переможця виборів неможливо і призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року. Повторне голосування зафіксувало перемогу Віктора Ющенка з відривом у 8%. У січні 2005 року акції протесту припинилися. Одним з результатів “Помаранчевої революції” стало внесення змін до Конституції, в результаті яких Україна стала країною з парламентсько-президентською формою правління.

У грецькій столиці Афінах українська плавчиня Яна Клочкова стає чотирикратною чемпіонкою в Олімпійських іграх. Спортсменка повторила успіх Олімпіади-2000 у Сіднеї та здобула знову дві золоті медалі у комплексних змаганнях на дистанціях 200 та 400 метрів.

12 травня 2004 року українська співачка Руслана у турецькому місті Стамбул здобула перемогу на міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення”. Запальний хіт “Дикі танці”, які супроводжувався постановкою з етнічними мотивами підкорив серця багатьох європейців.

Європейський Союз надав Україні статус країни з ринковою економікою. Це стало можливим після того, як Україна виконала ряд технічних вимог. В результаті цього рішення стало можливим поглиблення економічного співробітництва України і ЄС. Уже тоді Україна підтвердила стратегічну мету – повномасштабну інтеграцію в ЄС.

У травні 2005 року Україна вперше прийняла міжнародний пісенний конкурс “Євробачення”. Захід відбувався в Київському палаці спорту. Україну представляв гурт “Гринджоли”, яка виконав хіт революції “Разом нас багато”. Втім, на конкурсі вони провалилися. Переможцем “Євробачення-2005” стала співачка Олена Папарізу з Греції.

У 2005 міністр освіти Станіслав Ніколаєнко в Бергені підписав Болонську декларацію від імені України. Таким чином Україна увійшла в єдиний з Європою освітній простір. З 2005 року держави зобовязались почати безкоштовно видавати усім випускникам вузів країн-учасників Болонського процесу європейські програми єдиного зразка до дипломів бакалавра та магістра До 2010 року повинні реформувати національні системи освіти відповідно до основних положень Болонської декларації.

У 2005 році, українська стрічка “Подорожні” отримує Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю. Це перша кінокартина відзначена на конкурсі такого рівня. “Подорожні” – це короткометражний документальний фільм. Для зйомок свого психологічного фільму режисер Ігор Стрембіцький обрав незвичайну київську натуру — Будинок ветеранів, у якому доживають століття самотні немолоді актори, психоневрологічний диспансер з його дивним для багатьох устроєм.

Влітку 2006 року фракції ПР, СПУ і КПУ оголошують про створення “антикризової коаліції”. На пост прем’єр-міністра вони висунули Віктора Януковича, основного противника чинного тоді президента Віктора Ющенка на виборах. Ющенко, в свою чергу, зібрав представників усіх парламентських фракцій для переговорів, в тому числі опозиційну “Партію Регіонів”. Результатом переговорів стало підписання “Універсалу національної єдності”, як обов’язкову умову для згоди президента на прем’єрство Януковича. У документі містилися принципи внутрішньої і зовнішньої політики, яких повинен був дотримуватися новий уряд.

Влітку 2006 року українська збірна з футболу під керівництво Олега Блохіна проходить до чвертьфіналу Чемпіонату світу, що відбувався у Німеччині. В 1/4 змагання українці зазнали поразки від збірної Італії, яка того року виграла мундіаль. Наразі – це найкращий результат української збірною на Чемпіонаті світу.

Під егідою “Міс Всесвіт” розпочинається конкурс “Міс Україна Всесвіт”. Засновницею конкурсу стала модель Олександра Ніколаєнко-Раффін. Першою переможницею конкурсу стала Інна Цимбалюк. Надалі конкурс провдився щорічно.

У березні 2007 році президент Віктор Ющенко видав указ про розпуск парламенту і призначення нових виборів, який коаліція визнала незаконним. Янукович заявив, що погодиться йти на вибори тільки якщо Конституційний суд винесе вердикт щодо конституційності указів. Оскільки ситуація в КС складалася на користь коаліції, то секретаріат президента почав кампанію по дискредитації суддів, а потім і зовсім заблокував їх діяльність, звільнивши і відкликавши частину суддів. Однак, ситуація в загалом складалася на користь “синьо-білих”, оскільки у Ющенка не було ніякої можливості схилити коаліцію і парламент погодиться з його указами. У листопаді 2007 року в новій Раді Блок Юлії Тимошенко і “Наша Україна – Народна самооборона” створили парламентську коаліцію. Тоді чільне місце на політичній арені зайняв 33-річний Арсеній Яценюк. Він був обраний головою Верховної Ради, ставши наймолодшим українським спікером.Юлія Тимошенко, в свою чергу, стала прем’єр-міністрів України. Правда, з третьої спроби, набравши необхідний мінімум у 226 голосів на голосуванні в ручному режимі.

У березні 2007 року виходить перша частина легендарної української компютерної гри S.T.A.L.K.E.R – “Тіні Чорнобиля”. Дія гри відбувається в альтернативній реальності, де 14 квітня 2008 року відбувся другий вибух на території Чорнобильської атомної електростанції. В основі світу S.T.A.L.K.E.R. лежать серія комп’ютерних ігор, літературних творів, коміксів, аматорських фільмів, а також безліч конкурсів та заходів. Гра отримала світову славу.

25 вересня 2007 року виходить український переклад “Гаррі Поттер і смертельні реліквії”. Український переклада – став першим офіційним перекладом останньої частини саги про пригоди “хлопчика, що вижив”. Українською мовою роман перекладений Віктором Морозовим (за редакцією Олекси Негребецького та Івана Малковича) і опублікований видавництвом “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”.

У 2008 році було запроваджено обов’язкове складання тестів в межах зовнішнього незалежного оцінювання для вступу до вищих навчальних закладів. У 2008 році 2008 року зовнішнє незалежне оцінювання проводиться з таких предметів: українська мова і література, історія України, всесвітня історія, зарубіжна література, хімія, фізика, біологія, математика, основи економіки, основи правознавства та географія. Загалом в рамках основної сесії зовнішнього оцінювання, що тривала з 22 квітня до 4 червня, було написано 997 897 тестів. Для учасників тестування працювало 4600 пунктів тестування, в яких розміщувалася 81 тис. аудиторій. Середня явка на тестування склала 76 %.

28 липня 2008 року, з нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі, до України приїжджає Вселенський патріарх Варфоломій. Вперше піднімається питання про створення в Україні Помісної православної церкви. З цього року День хрещення Русі стає державним святом.

У вересні 2008 року почалося різке падіння курсу гривні щодо долара США, яке в жовтні спровокувало паніку на валютному ринку. З офіційного показника в 4,86 на 1 жовтня 2008 за місяць долар виріс до 5,76 грн, послабивши гривню на 27%.Почалися масові скорочення працівників у промисловості, в банках, в торгових компаніях. Відразу кілька банків почали затримки по виплатах своїм вкладчіков.13 жовтня Нацбанк заборонив достроково видавати депозити. “Замороженими” виявилися 145 млрд гривень “народних” грошей. Але цей захід тільки посилив панічні настрої. Нацвалюта пішла вниз. Частково це було обумовлено об’єктивними причинами – різко знизився експорт, а кредити нам давати перестали, почасти спекуляціями – бізнесмени і банки позбавлялися від гривні і виводили свої кошти за кордон. Найскладніше було в грудні – курс обвалився до 10 грн. Від остаточного краху українську економіку врятував кредит МВФ. До кінця року курс стабілізували на рівні 8 грн.

11 жовтня 2008 повернувся на ринг легендарний український боксер Віталій Кличко. Повернення боксер відзначив перемогою у бою проти Семюеля Пітера технічним нокаутом. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином, пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Клички досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд — вперше в історії професійного боксу чемпіонами у важкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідні брати.

Січень 2009 року розпочався для України “газовою війною” з Росією. Росія спочатку перекрила газ Україні, а потім, 7 січня, Володимир Путін розпорядився припинити будь-які поставки газу на кордон з Україною. В результаті без газу залишився і частина Європи. У цей час Росія звинувачувала Україну в крадіжці газу, а Україна не погоджувалася на запропоновану їй ціну. Однак, 19 січня в Москві було підписано угоду про постачання і транзит Україною російського газу на 2009-2019 роки. У контракті була закладена ціна – 450 $ за тисячу кубометрів і обов’язковий обсяг закупівлі в 52 млрд (з відхиленням до 40). У 2011 за укладення цього договору Тимошенко посадили на 7 років.

20 травня 2009 року донецький футбольний клуб “Шахтар” у двобої з німецьким клубом “Вердер” (Бремен) виграв перший в Україні та останній в історії Кубок УЄФА. Основний час гри команди завершили з рахунком 1:1. У додатковий час, на 97 хвилині гри, Жадсон забив вирішальний м’яч. Головний тренер донецького “Шахтаря” Мірча Луческу першим з іноземних фахівців був удостоєний звання Заслуженого тренера України.

У лютому 2010 року Віктор Янукович виграв президентські вибори. Свого основного суперника – Юлію Тимошенко – він обійшов з різницею в понад 3%. Тимошенко зробила спробу оскаржити перемогу Януковича у Вищому адміністративному суді, проте програла.

У квітні в Харкові Янукович і президент Росії Дмитро Медведєв уклали угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту РФ на території України на 25 років в обмін на знижку на газ для України. Через тиждень Верховна Рада ратифікувала цю угоду. При цьому, опозиція, яка виступала проти такого договору, закидала спікера Ради Володимира Литвина яйцями та папірцями. У залі парламенту була кинута навіть димова шашка.

з 16 по 24 липня 2010 року в Одесі пройшов перший міжнародний кінофестиваль. В межах кіноогляду продемонстровано конкурсну програму з 16 повнометражних, а загалом на конкурсному та позаконкурсному показах на фестивалі представили понад понад 100 стрічок. Основним майданчиком — Фестивальним центром, у якому проходили конкурсні покази і всі головні події фестивалю, перші два роки був одеський кінотеатр Одеса-кіно “Родіна”.

Влітку 2011 року Юлія Тимошенко була арештована за підозрою в перевищенні повноважень при укладенні в 2009 році угод на поставку російського газу. 11 жовтня Печерський районний суд Києва під головуванням судді Родіона Кірєєва засудив Тимошенко до семи років позбавлення волі. Це рішення було оскаржене в відповідних судових інстанціях, однак апеляція не була задоволена. На свободу Тимошенко вийшла після перемоги Революції гідності в 2014 році.

З 28 травня по 01 червня 2011 року відбувся Перший Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал”. У заході взяли участь близько 100 видавництв, журналів, книжкових магазинів та відвідало близько 30 спеціальних гостей із 10 країн.

Влітку 2012 року Україна і Польща приймали Чемпіонат Європи з фтуболу. В Україні матчі проводилися на стадіонах в Києві, Харкові, Донецьку та Львові. У столиці на Майдані Незалежності на весь час чемпіонату функціонувала величезна зона для уболівальників. Українська збірна не змогла вийти з відбіркової групи до 1/8 фіналу. Після Євро-2012 легенда українського футболу Андрій Шевченко оголосив про завершення карєри. Переможцем турніру стала збірна Іспанії.

З 5:30 29 березня до 19:30 2 квітня 2012 року в он-лайн трансляції на сайті та в ефірі Першого Національного й ТРК “Ера” проходив телемарафон “Пісня об’єднує нас!”, що зробив Україну світовим рекордсменом у категорії “Найтриваліший музичний телевізійний марафон національної пісні у прямому ефірі”. Тривалість марафону склала 110 годин 00 хвилин 15 секунд.

 

У листопаді 2013 року Кабінет міністрів на чолі з Миколою Азаровим призупинив підготовку до процесу підписання Угоди про Асоціацію України і ЄС. Це рішення викликало хвилю демонстрацій на підтримку курсу на євроінтеграцію. Протести переросли в Революцію після того, як в ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності в Києві силовики жорстоко побили мирних мітингувальників. Революція гідності завершилась тим, що в лютому 2014 року президент Віктор Янукович втік з України, прихопивши деяких міністрів і чиновників, а Верховну Раду очолили політики-активісти Революції.

Через місяць після перемоги Революції гідності, в березні 2014 року, Росія ввела свої війська в Крим. Причому військові там перебували без розпізнавальних знаків, чим заслужили назву “зелені чоловічки”. Після цього на півострові було проведено псевдореферендум, за допомогою якого Росія анексувала Крим. Пізніше півострів був нібито “приєднаний”, а по факту окупований Росією. На півострові почалися притиснення незгодних, особливо – кримських татар, багато з жителів переїхали на материкову частину України. Сама Україна, як і світове співтовариство, не визнала анексію півострова.

У квітні 2014 року групи озброєних проросійськи налаштованих людей почали захоплювати адміністративні будівлі і відділення міліції в містах Донецької та Луганської області. Незважаючи на заклики української влади, зброю вони не склали. У зв’язку з цим в окремих районах Донецької і Луганської області почалася антитерористична операція (АТО).

В ніч на 5 липня 2014 року бойовики організовано залишили захоплене місто Слов’янськ. За твердженням ватажка бойовиків Ігоря Гіркіна таке рішення ухвалене задля того, щоб “зберегти сили”, натомість основні сили терористи передислокували у Горлівку та Донецьк. Відступ бойовиків дозволив українським військам увійти до міста, встановити державний прапор над міськадміністрацією, та розпочати місію з надання гуманітарної допомоги мешканцям міста. У підвалах та приміщеннях Слов’янська, які російські бойовики обладнали під склади для зберігання амуніції, було виявлено і взято як трофеї 12 ПЗРК “Ігла”, 42 вогнеметів “Шмель”, а також протитанкові ракетні комплекси “Фагот”, числені гранатомети РПГ-18 “Муха”, РПГ-26 “Аглень”, протипіхотні і протитанкові міни, снаряди та набої різних калібрів, радіо-обладнання, тощо. Відхід терористичного угруповання Гіркіна дозволив протягом 5-6 липня встановити український контроль над містами Краматорськ, Артемівськ, Дружківка та Костянтинівка. Силовики розпочали відновлення життєдіяльності міст.

11 лютого президент РФ Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко (“Нормандская четвірка”) в Мінську прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого раніше Контактною групою з врегулювання ситуації в Україні. Комплекс заходів по виконанню Мінських угод включав 13 пунктів, таких як повне припинення вогню, відновлення українського контролю над кордоном, повне звільнення полонених і т.д. Певне зниження рівня ескалації конфлікту на Донбасі після цього настало, але війна триває досі.

4 липня 2015 на Софійській площі у Києві 2000 патрульних урочисто присягли на вірність Україні. Того ж вечора перші екіпажі новоствореного підрозділу заступили на перше чергування. Кандидати пройшли прозорий відбір: комп’ютерне тестування, перевірка рівня фізичної підготовки, військово-лікарняна комісія, комісійна співбесіда. Навчальна програма включала, як отримання теоретичних знань, та й опанування необхідних для несення служби практичних навичок. Тож, до процесу навчання майбутніх патрульних було залучено професійних викладачів і тренерів. У підготовці нових патрульних також активно допомагали партнери з Грузії, США та Канади. Закон України “Про Національну поліцію” набув чинності 7 листопада 2015 року. З цієї дати міліція в Україні офіційно припинила своє існування.На сьогодні підрозділи патрульної поліції здійснюють свою діяльність за різними напрямами й виконують широке коло завдань в усіх областях України.

Навесні 2015 року в Україні запустили мережі третього покоління мобільного звязку. Так званий 3G. А вже 22 лютого 2018 компанія Київстар оголосила про початок встановлення базових станцій 4G в діапазоні 2600 МГц (тобто стандарту FDD 2600, Band 7). Спочатку мережі 4G будуть розгорнуті у таких містах: Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Ужгород, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль та Львів. Також зв’язок нового покоління буде доступний мешканцям Івано-Франківська, Закарпатської, Львівської та Волинської областей у прикордонних районах. Перші станції запрацювали вже в квітні-травні того ж року. А 30 березня 2018 року lifecell і Vodafone запустили зв’язок 4G у близько 20 міст України.

З 1 січня 2016 року набирає чинність Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року. Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно, в режимі телемосту, ратифікували цю Угоду 16 вересня 2014 року; президент Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію.

Уночі проти 15 травня 2016 року представниця України, кримськотатарська співачка Джамала здобула перемогу в фіналі міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення”. Пісня “1944”, яка принесла перемогу виконавиці, розповідає про жорстокість примусових сталінських депортації кримськотатарського народу.

11 червня 2017 року набрав чинності безвізовий режим України та країн Європейського Союзу. Символічне “відкриття кордонів” відбулося на українсько-словацькому кордоні. У пункті пропуску “Ужгород-Вишнє Нємецьке” президент України Петро Порошенко відкрив символічні двері до Європи, де на іншому боці його чекав президент Словаччини Андрій Кіска.

У вересні 2017 року українська збірна у посіла друге місце у загальнокомандному заліку Invictus Games (Ігри Нескорених). Українська збірна здобула 114 медалей: 8 золотих, 3 срібні та 3 бронзових, поступившись лише збірній Канади. Ігри Нескорених 2017 року — це параспортивна подія для поранених чи хворих військовослужбовців та ветеранів військової служби.

9 травня 2018 року на відкритті конкурсної програми “Особливий погляд” відбулася світова прем’єра фільму Сергія Лозниці “Донбас”, створеного в копродукції Німеччини, України, Нідерландів, Франції та Румунії. Стрічку презентував голова журі секції “Особливий погляд” пуерторіканський кінорежисер Бенісіо дель Торо. Фільм, який розповідає про жахи тимчасово окупованих територій отримав спеціальну нагороду в межах конкурсної програми “Особливий погляд”.

5 жовтня 2018 року український режисер та бранець Кремля Олег Сенцов припиняє голодування в російській тюрмі на Крайній Півночі. Політв’язень голодував протягом 145 днів. Єдиною вимогою припинення голодування було звільнення всіх українських політв’язнів на волю. Після 145 днів Сенцов припинив голодування через те, що російській тюремники заявили про готовність розпочати примусове годування режисера. Сенцова підтримали такі відомі кінодіячі, як Педро Альмодовар, Акі Каурісмякі, Даніель Ольбрихський, Фолькер Шльондорф, Бела Тарр, Бертран Таверньє, Анджей Вайда, Вім Вендерс, Кшиштоф Зануссі, однак на російську владу це не дало ніякого впливу. Наразі режисер перебуває у російській в’язниці за надуманими звинуваченнями у тероризмі.

25 листопада російський катер “Дон” здійснив таран рейдового буксира “Яни Капу” поблизу Керченської протоки під час переходу катерної групи ВМС України з Одеси до Маріуполя. Потім росіяни відкрили по групі вогонь, у результаті 3 українські судна захоплені, 23 моряки полонені, 6 із них — поранені. Наразі військовополонених моряків утримують в московських в’язницях. Росія відмовляється визнавати їх військовополоненими та не погоджується на звільнення навіть попри рішення міжнародного морського арбітражу.

15 грудня 2018 року відбувся Об’єднавчий собор православних церков, який утворив автокефальну помісну Православну церкву України. Під час Собору за цю посаду боролися представник Української православної церкви Московського патріархату — митрополит Вінницький і Барський Симеон. У Святвечір, 6 січня 2019 року, відбулася церемонія підписання Томосу про автокефалію Православної церкви України за участі президента України Петра Порошенка, митрополита Київського і всієї України Епіфанія та Вселенського патріарха Варфоломія. Таким чином Україна отримала власну незалежну православну церкву.

Таким були 28 років Незалежності України. В них було всього – успіхи і невдачі, злети і падіння, перемоги та поразки. Сьогодні Україну чекають нові виклики і варто розуміти, що кожен з нас несе особисту відповідальність за майбутнє України. Бо кому в ній жити, як не нам.

Підготував Ігор Кромф.

Коментарі

Позначки: ,