Пліснеський археологічний комплекс відтепер можна переглянути у 3D - Четверта студія

Пліснеський археологічний комплекс відтепер можна переглянути у 3D

Новини 01 листопада, 2019 437
Пліснеський археологічний комплекс відтепер можна переглянути у 3D

Пліснеський археологічний комплекс відтепер можна переглянути у 3D

За сприяння Українського культурного фонду було проведено реконструкцію та здійснено 3D-візуалізацію планувальної структури Пліснеського археологічного комплексу, який існував упродовж VII-XIII століть.

Цій події передували понад 200 років археологічних досліджень Пліснеська, більш як 4 роки діяльності Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, понад 5 місяців праці в проєкті “3D – модель Давнього Пліснеська” у межах програми “Створюємо інноваційний культурний продукт” – програма УКФ.

Пліснеський археологічний комплекс розташований на теренах природних ландшафтів низькогірного пасма Вороняків — частини Гологоро-Кременецького кряжу. Зазначимо, що комплекс входить до Національного природного парку «Північне Поділля».

Комплекс археологічних пам’яток знаходиться на території та в околицях села Підгірці, Бродівського району, Львівської області. Він «лежить» на шляху від Золочівського до Підгорецького замків, що входять до складу популярного туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». Відстань від замку у Підгірцях до Пліснеська складає близько 1,5 км, а територію самого комплексу перерізає шосе Золочів–Броди.

Базовими пам’ятками слов’янського, давньоруського та пізньосередньовічного періодів є:

  • давньослов’янський культовий центр кін. VІІ–Х ст. (ур. «Оленин Парк»);
  • слов’янське городище ІХ–Х ст. (ур. «Побіч», «Поділ», «Кецарки», «Оленин Парк», «Замчисько», «Високе городиско», «Поруби»);
  • давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ), (ур. «Оленин Парк», «Замчисько»);
  • курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст. (ур. «Поруби»);
  • підгорецький («здавна іменований Пліснеський») монастир ХІІ–ХVІІІ ст. (ур. «Оленин Парк» та «Високе городиско»).

Практично усі пам’ятки, які хронологічно пізніші від культового місця, знаходяться в межах укріпленої території слов’янського городища ІХ–Х ст. (близько 450 га). І лише частина курганних захоронень перекриває лінію захисту останнього з напільної (північної) сторони. Іншими словами, в межах зазначеної території зберігся комплекс асинхронних, генетично споріднених археологічних пам’яток матеріальної і духовної культури, для кожної з яких притаманні специфічна топографія, планіграфія, стратиграфія, форма та функція, а також місце у системі заселення цього мікрорегіону протягом того чи іншого часу.

Довідково: 

Реалізація цього проєкту стала можливою завдяки Михайлу Филипчуку, дослідження якого на Пліснеську стали підставовими для цих реконструкцій.
Автор ідеї: Віталій Ляска.
Координатор проекту: Володимир Шелеп.
Науковий супровід: Андрій Филипчук, Роман Радович, Віталій Ляска.
Архітектори: Валерій Міщенко, Максим Ясінський.
Дизайн: Лілія Якубовська.

Коментарі

Позначки: