На фото Василь Сімович (справа) - ректор Львівського університету, Кирило Студинський (в центрі) - академік, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання і Юрій Полянський (зліва) - колишній перший крайовий комендант УВО, професор, завідувач кафедри фізичної географії, директор Львівського Музею природничих наук АН УРСР. Світлина: facebook/Олег Стецишин
Працював у Львівському університеті
150 років від дня народження Кирила Йосиповича Студинського (1868-1941), українського філолога-славіста, літературознавця, письменника, громадського діяча.
Випускник Віденського університету. З 1900 року працював у Львівському університеті. Досліджував давню, зокрема полемічну, українську літературу, літературний рух у Галичині, українсько-польські та українсько-чеські літературні зв’язки.
З 1923-го по 1932-ий роки Студинський очолював Наукове товариство імені Шевченка в Львові, яке тоді було, по суті, академією наук західного регіону.
Після приєднання Західної України до УРСР у жовтні 1939 року був обраний головою Народних Зборів Західної України, у 1940 – депутатом Верховної Ради СРСР.
Загинув за нез’ясованих обставин у липні 1941 року.
Як пише під світлиною, на якій Кирило Студинський та ще двоє львівських вчених, Олег Стецишин «Троє відомих львівських вчених: Василь Сімович (справа) – ректор Львівського університету, Кирило Студинський (в центрі) – академік, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання і Юрій Полянський (зліва) – колишній перший крайовий комендант УВО, професор, завідувач кафедри фізичної географії, директор Львівського Музею природничих наук АН УРСР.
Весна 1941 року. Мине всього кілька тижнів, розпочнеться війна і доля усіх вчених докорінно зміниться.
Сімович ще деякий час займатиметься видавничою діяльністю і помре у 1944-му, Студинського (як вважається) вб’ють більшовики під час свого панічного відступу, а Полянський у червні-вересні 1941 стане головою міської управи Львова, згодом піде у відставку і виїде на Захід».
Коментарі
Позначки: Львів
