Фото: na-skryzhalyah.blogspot.com
60 років з дня смерті Олександра Петровича Греківа (1875–1958), відомого українського військового діяча, генерал-хорунжого армії УНР.
Загалом армії Олександр Греков присвятив 22 роки свого життя. Почав гвардійським підпоручиком, а закінчив генералом Генерального штабу. До початку військової кар’єри встиг ще й закінчити юридичний факультет Московського університету (виконував батьківську волю). Родом з Чернігівщини. В роки Першої світової війни – генерал російської армії. В листопаді 1917 року призначений командиром 2 Сердюцької дивізії; з грудня 1918 – командувач Південної групи військ Армії Української Народної Республіки.
Наприкінці 1918 на поч. 1919 року – міністр військових справ УНР. У складі української делегації вів переговори в Одесі з представниками Антанти про надання Директорії УНР воєнної допомоги у боротьбі проти більшовиків. Згодом був призначений командувачем Української Галицької Армії. Підготував і провів Чортківський наступ 1919 року (одна з кращих військових операцій під час українсько-польської війни 1918–1919 рр., коли галичани, по суті, на одних багнетах прорвалися аж до Львова).
Невдовзі Греков змушений був емігрувати до Австрії. Там колишній генерал зазнав чималої скрути. Займався спочатку сільським господарством, декілька років був безробітним, працював на книжковому складі. В 1945 році у Відні його арештували радянські спецслужби і доправили до Києва, де майже 4 роки тримали («про всяк випадок») у Лук’янівській в’язниці. У 1949 врешті-решт винесли вирок: 25 років виправно-трудових таборів у Сибіру. Для 74-літнього генерала починався черговий бій (цього разу вже за власне життя), який він, утім, виграв, хоча й шанси були мінімальними. У 1956 році завдяки старанням доньки та австрійського посольства (Греков був громадянином Австрії) його звільнили.
Помер він у Відні, на 83 році життя.
Нині ім’ям Олександра Грекова названо вулицю у Львові, – повідомляє «Укрінформ».
