“Всьо уже украдено до нас”

07 Грудня, 2017 48

А страшилка про “іноземців, які все скуплять”, – вона і є страшилкою

Найважливішим питанням зараз є подолання мораторію на запровадження ринку землі. Звісно, що величезна кількість українських політиків, журналістів, “громадських діячів”, експертів кістьми ляжуть, аби цього не допустити.

Аргументи будуть ті ж. Українців лякатимуть тим, що прийдуть іноземці і скуплять увесь славетний український чорнозем, а ми залишимся голими-босими.

Маю для тих, хто слухатиме ці брехливі байки, surprise: “Всьо уже украдено до нас”(с).

Ті, хто слухає побрехеньки Юлії Володимирівни, яка аж піною сходить, – так захищає українські чорноземи від іноземців, мають ще раз прочитати ці слова: “ВСЬО УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС”.

Тепер конкретно. Коли ви їдете дорогами України – бачите величезні нові зернові термінали, елеватори тощо? В них вкладено десятки мільйонів доларів. А тепер запитайте себе: хто наважиться вбухати такі кошти у будівництво цих об`єктів на ОРЕНДОВАНИХ землях, тобто юридично чужих?

Скринька відкривається просто: земельні латифундисти давно уже укладають договори оренди з власниками земельних паїв не на рік-два, а на 10, 15, 25 і навіть 49 років. Тобто фактично купують їх. Але купують за копійки.

Учора родичі перерахували гроші – мою частку від платні за родинну землю (паї), які обробляє орендатор. Невеликий, можна навіть сказати крихітний орендар, – десь тисяч 15 гектарів має. Так от, він заплатив – скажімо так – в районі 1,5 тисячі гривень за гектар.

А знаєте, скільки дає 1 гектар землі чистого прибутку навіть дрібним латифундистам? Від 1,5 тисячі, але уже не гривень. Повторюю: ЧИСТОГО прибутку. Буває, що і 3, і 5 і навіть 10 тисяч доларів – дивлячись, які культури вирощуюються.

Власників земельних паїв аграрні “барони” обдирають, мов липку, набиваючи собі кишені, в тому числі, – через шахрайство з орендою. А шахрайство це вони ж самі й здійснили через “своїх” людей в Верховній Раді та уряді. Давно. Дуже давно. І щороку мораторій на продаж продовжують, виплачуюючи колосальні кошти депутатам, щоб ті голосували, як треба. Колосальні кошти вкладаються в рекламну кампанію проти ринку землі.

Фішка тут от в чому. Земельні “барони” встановили закон, за яким орендна платня за землю не може бути нижчою 3% від оціночної вартості землі. Начебто непогано. Але… ОЦІНОЧНУ ВАРТІСТЬ землі занизили у 5-10 разів!

Відповідно власники паїв отримують за них набагато менше, ніж мали б.

І все іде за планом.

А страшилка про “іноземців, які все скуплять”, – вона і є страшилкою. Вигадана зацікавленими особами. Іноземні компанії давно вже тут і непогано себе почувають: американські, шведські, голландські, німецькі. І російські теж.

Просто один приклад. Головний офіс компанії NCH, що оперує активами загальною вартістю $3,5 млрд, розташувався в одному з хмарочосів на 5-й авеню в Нью-Йорку. В Україні компанія контролює 430 тисяч(!) гектарів орної землі. Більш ніж половину з усіх своїх земельних активів у світі.

До речі, про чорноземи. Поки ми носимося з ними, мов дурень з писаною торбою, вони втрачаються. МИ ВТРАЧАЄМО СВОЇ ЧОРНОЗЕМИ.
Справа в тому, що і вітчизняні, і іноземні латифундисти займаються у нас переважно рослинництвом. Корівок у нас тримають мало.

А чорноземи потребують органічного підживлення, як і будь-яка земля. Тобто – банального гною не замість “хімії”, що її ллють у землю, а – разом з нею. Але навіщо, коли і так все іде за планом? Процес розведення корівок довгий і витратний, – якби були справдні власники землі, вони б цим займалися хоча б тоиму, що це ЇХНЯ земля і треба про неї дбати. А орендарі?

Виснажиться земля через 20 років? Латифундисти залишать її й підуть далі – шукати собі, де краще набити кишені. А наші діти залишаться при “бубновому” інтересі посеред пустелі, проклинаючи нашу тупість і недолугість.

А ви й далі слухайте Юлію Володимирівну. Тільки знайте: у світі існують лише 6 країн, в яких немає ринку землі: Північна Корея, Венесуела, Куба, Конго, Таджикістан і… Україна. Класна компанія, чи не так?

Коментарі